Динамо - Шахтьор (Тільки позитив)!

Нарешті побачив поразку Свого Клубу, за яку (власне мені) не соромно! Ну як - "не соромно"? Звісно, сама Гра позитивних емоцій не надала, але та завзятість, жага вигризати Перемогу, йти без остраху на "вражі редути", що проявили Динамівці на фоні розгубленного й абстрагованого від усього, що твориться на полі, Реброва, який дивився на битву, як Наполеон - на фінальну стадію Ватерлоо, перш за все, надала певну кількість позитивних думок:

1) Якщо Команда вміє і може ТАК грати зовсім без тренера, то я і уявити не можу: який потенціал ховається в ній і ЯК вона може заграти, коли нарешті Тренер-таки з"явиться!

2) Ігор Михайлович Суркіс (та і Григорій Михайлович теж) нарешті побачили, і тим самим заощадили на офтальмологах, що зміни в Клубі вже перезріли! (А зайва копійка в умовах кризи - завжди на користь справі!)

3) Грецькі (а то, можебути, і декілька Англійських) футбольні клуби уже взимку мають шанс отримати "молодого" (в 42 роки!) і "дуже талановитого" тренера!

4) Зимові свята (Святий Миколай, Новий Рік, Різдво) таки - наближаються!(На щастя, незалежно від бажань, бачення, або волі Президентів всіх рангів!) З чим і вітаю Шановне Панство!