Тому що за це пінди постійно треба давати. Зараз вже інше суспільство і треба змушувати поважати себе всіх "доброзичливців", насамперед ляхів і москалів, навіть якщо вони цього не хочуть. Любити нас не обов,язково. Нехай нас люблять друзі. А ось зневажливо ставитись до нашої історії та культури не треба давати нікому!
Мене ще дивує, чому ніхто не нагадує - чому русини перейменувалися в українців. Українці і русини - це одне й теж.
Вже наприкінці ХІХ - поч. ХХ століття наші провідні ідеологи висунули ідею для перейменування нації, оскільки в умовах окупації існувала велика ймовірність асиміляції нами москалями: "Ты русский? И русски! Мы же братья!"
Так ось щоб цього не було, Михайло Грушевський, Іван Франко та Андрій Шептицький просували ідею перейменування русин в українців.
Не всі одразу схвально сприйняли її. Західна Україна, нарпиклад, однією з останніх це зробила, а закарпатські русини взагалі відмовилися перейменовуватись, осікльки були у складі Угорщини і протистояти іноземній мадяризації їм було простіше, бо в них ніхто не прагнув красти історію.
В часи визвольних змагань якийсь генерал УНР перед боєм виступав з промовою перед бійцями, запитуючи: Чи є тут малороси? Чи є хохли? Чи є українці? - На коже питання ствердно відповідала певна частина строю. Врешті він крикнув: Ну що, малороси, хохли та українці, будемо бити москалів? - У відповідь йому пролунало гучне "Так!".
Тобто, тоді ще не всі були згодні асоційовувати себе з українцями.
В Російській імперії взагалі не визнавали таку річ як "малоросійський діалект", забороняли Валуєвським циркуляром та Емським указом.
Проте, завдяки потужному національному руху у 1917-1920р.р. більшовики зрозуміли, що доведеться з цим рахуватись і визнали за українцями право на видимість автономії у вигляді УРСР, яка у 1991 році і стала Україною.
Тому що за це пінди постійно треба давати. Зараз вже інше суспільство і треба змушувати поважати себе всіх "доброзичливців", насамперед ляхів і москалів, навіть якщо вони цього не хочуть. Любити нас не обов,язково. Нехай нас люблять друзі. А ось зневажливо ставитись до нашої історії та культури не треба давати нікому!
Вже наприкінці ХІХ - поч. ХХ століття наші провідні ідеологи висунули ідею для перейменування нації, оскільки в умовах окупації існувала велика ймовірність асиміляції нами москалями: "Ты русский? И русски! Мы же братья!"
Так ось щоб цього не було, Михайло Грушевський, Іван Франко та Андрій Шептицький просували ідею перейменування русин в українців.
Не всі одразу схвально сприйняли її. Західна Україна, нарпиклад, однією з останніх це зробила, а закарпатські русини взагалі відмовилися перейменовуватись, осікльки були у складі Угорщини і протистояти іноземній мадяризації їм було простіше, бо в них ніхто не прагнув красти історію.
В часи визвольних змагань якийсь генерал УНР перед боєм виступав з промовою перед бійцями, запитуючи: Чи є тут малороси? Чи є хохли? Чи є українці? - На коже питання ствердно відповідала певна частина строю. Врешті він крикнув: Ну що, малороси, хохли та українці, будемо бити москалів? - У відповідь йому пролунало гучне "Так!".
Тобто, тоді ще не всі були згодні асоційовувати себе з українцями.
В Російській імперії взагалі не визнавали таку річ як "малоросійський діалект", забороняли Валуєвським циркуляром та Емським указом.
Проте, завдяки потужному національному руху у 1917-1920р.р. більшовики зрозуміли, що доведеться з цим рахуватись і визнали за українцями право на видимість автономії у вигляді УРСР, яка у 1991 році і стала Україною.