Як брутальний Рой Кін став найуспішнішим капітаном в історії Манчестер Юнайтед

Друзья, приветствую! Сегодня прочёл интересный материал, которым хочу с вами поделиться. Здесь на сайте я часто приводил в пример капитана МЮ Роя Кина, вспоминал об одном интересном эпизоде) И вот в этом материале этот эпизод есть на видео ) В общем читаем, смотрим ) Ну и отписываемся, если кто помнит игру Роя Кина ) А каким игроком его считали Вы ? )

"Я, блдь, вдарив його з усієї сили – отримуй, підр". Як брутальний Рой Кін став найуспішнішим капітаном в історії Манчестер Юнайтед 10 августа 10:43 467 Читати українською "Я, блдь, вдарив його з усієї сили – отримуй, підр". Як брутальний Рой Кін став найуспішнішим капітаном в історії Манчестер Юнайтед Рой Кін – втілення безкомпромісності

"Футбол 24" – про одного з найколоритніших героїв старої доброї Прем’єр-ліги. Зараз Англія вже не та. І вам вирішувати – добре це, чи погано.

У третьому раунді Кубка Англії Ноттінгем Форест грав із Крістал Пелас. Результативна помилка молодого хавбека "лісників" Роя Кіна призвела до того, що матч закінчився унічию 2:2. На суперників очікувало перегравання. Головний тренер Ноттінгема, легендарний Браян Клаф, увірвався у роздягальню і першим ділом зацідив Кіну в обличчя. Юнак упав на підлогу. Йому ще довго не вдавалось зорієнтуватися – болить удар, приниження чи відчуття провини? У той момент насильство стало невід'ємною частиною його кар'єри.

Тільки тепер Рой Кін не виступатиме в ролі жертви. Він стане хижаком.

Майбутній капітан МЮ народився в ірландському Корку. Точніше, у передмісті, яке мало назву Мейфілд. Це був робітничий район, де мешкав класичний пролетаріат. Кін-старший часто змінював роботу, перебивався випадковим заробітком. А Рой підростав, відчуваючи пристрасть до двох речей – футболу і боксу. Він вболівав за Тоттенхем і Селтік, згодом його кумиром став Браян Робсон, хавбек МЮ. Малий ще не підозрював, який подарунок йому підкине доля років через 10.

Юнак оббивав пороги багатьох клубів, але всюди чув приблизно однакову відповідь: "Ти занадто слабкий для футболу. Піди купи собі морозива". Рой з'їв ескімо, трохи подумав, а тоді вирушив у боксерський зал. Він молотив грушу і нарощував м'язову масу. Паралельно влаштувався на роботу, де в пріоритеті був фізичний труд. До речі, з боксом усе складалося дуже непогано: Кін навіть провів 4 бої на любительському рівні – переміг в усіх чотирьох.

Та все ж футбол не давав хлопцеві спокою. У 18-річному віці його нарешті прийняли у напівлюбительський клуб Ков Ремблерс. Одного сезону Роєві вистачило для того, щоб привернути увагу Ноттінгем Форест – 2-разового володаря Кубка чемпіонів. У 1990-му "лісники" отримали перспективного центрхава, а Ков Ремблерс – 47 тисяч фунтів.

У складі нового клубу Рой Кін дебютував проти Ліверпуля. Після матчу відпросився у головного тренера – хоча б на день з’їздити в Ірландію і побачитися з рідними та друзями. Після наступного матчу ситуація повторилася. Браян Клаф щоразу великодушно відпускав хлопчину: "Молодий ще, зелений. Нехай їде".

Усе змінилося після того, як Кін виграв конкуренцію за місце в основному складі Ноттінгем Форест. Причому посадив він на лаву не кого-небудь, а Стіва Ходжа, гравця збірної Англії. Залишатися маминим синочком вже не личило. Welcome у світ суворих мужиків!

“Клаф радив мені перед грою: "Отримавши м'яч, віддай його іншому футболісту у червоній футболці", – пригадує Рой Кін. – Робити передачі і рухатися – я зробив кар'єру на цьому".

У сезоні 1992/93 Ноттінгем Форест стояв на виліт. Ситуацією вирішив скористатися Блекберн – Рой отримав пропозицію стати "волоцюгою". Клаф вчепився за одного зі своїх лідерів зубами – без Кіна не буде кіна, команда однозначно вилетить у Чемпіоншип. Натомість ірландець став торгуватися: "Я залишуся, якщо ви піднімете мені зарплатню". "Жадібна дитина! – лютував тренер "лісників". – Я не дозволю йому розорити клуб". У підсумку сторони внесли в контракт важливий пункт: якщо за підсумками сезону Ноттінгем покидає елітний дивізіон, Рой Кін матиме право безперешкодно піти з команди. Фінішували на останньому, 20-місці – goodbye!

У Блекберні з розпростертими обіймами чекали на приїзд хавбека. До підписання контракту залишалося не більше доби. І тут Роєві зателефонували. "Алло, синку, це Алекс Фергюсон. Ти б хотів грати за МЮ?" На "Івуд Парк" Кіна не дочекалися. Він обрав "Олд Траффорд". 3,75 мільйонів фунтів, сплачених за Кіна, стали тодішнім трансферним рекордом Британії.

У Манчестері на позиції ірландця у центрі поля діяла знаменита зв’язка Пол Інс – Браян Робсон. Так-так, це саме той Браян Робсон, якого Рой обожнював у дитинстві. Але кумиру виповнилося 36, кінець його кар’єри був близьким, як ніколи. До того ж, перед стартом сезону 1993/94 Робсон травмувався. Рой Кін отримав розкішний шанс зарекомендувати себе – і не змарнував його. Вже в першому ж матчі у футболці "червоних дияволів" новачок запакував 2 голи у ворота Шеффілд Юнайтед. Далі все пішло, як по маслу. За підсумками сезону МЮ вперше у своїй історії оформив трофейний дубль – чемпіонський титул + Кубок Англії.

У наступному сезоні Рой Кін відзначився прем’єрним вилученням. У півфіналі Кубка Англії проти Крістал Пелас ірландець дав копняка Гарету Саутгейту, який зараз очолює збірну Англії. Вже тоді Кін відзначався жорсткістю на полі, яка нерідко переходила у щось більше. "Агресія – моя фішка, – сформулював свій девіз. – Я завжди виходжу на війну". Упродовж 12 років, проведених в МЮ, у пасиві Роя накопичилося 11 червоних карток. Могло бути значно більше, але це ж Англія!

Коли у травні 1997-го Король Ерік Кантона попрощався із трибунами "Олд Траффорд", не виникало жодних сумнівів у тому, хто прийме з його рук капітанську пов’язку. Рой Кін максимально близько нагадував Кантона – сильний характер, лідерські якості, харизма, безкомпромісність. І ще – бунтарська натура.

"Часто люди кажуть: "Просто пливи за течією". А знаєте, що пливе за течією? Мертва риба", – Рой Кін завжди плив у протилежному напрямку.

Епізод №1. Сезон 1997/98. МЮ грає з Лідсом. В одному з моментів Кін пішов у жорсткий підкат проти Альфа-Інге Холанда, норвезького захисника "павичів". Пішов так, що порвав "хрести" – собі. Від болю Рой кусав газон, а Холанд нависав над ним, зловтішаючись. Мовляв, підіймайся, виродку, ти хотів мене зламати, а тепер тут симулюєш травму, щоб уникнути покарання. Ірландець провів у лазареті більшу половину сезону. Без свого капітана МЮ розгубив 11 очок переваги над Арсеналом і програв чемпіонський титул.

Дербі Манчестера-2001. Холанд у той час встиг змінити команду і виступав за Сіті. До фінального свистка залишалося 5 хвилин. Рой Кін, зблизившись із своїм старим кривдником, націлено перевірив шипами його коліно – норвежець після удару зробив сальто і приземлився на голову. Червона картка, 3-матчева дискваліфікація і 5 тисяч фунтів штрафу.

"Я дуже довго чекав. Я, блдь, вдарив його з усієї сили. М'яч був там (я так думаю). Отримуй, підр. І навіть не думай стояти наді мною і посміхатися, що я, нібито, симулюю травму, – написав Рой Кін у своїй автобіграфії, яка вийшла друком наступного року. – Моя позиція була такою: хй з ним. Як гукнеться, так і відгукнеться. Він всього лише отримав по заслугах. Він набав мене, а мій підхід такий: око за око".

Розгорівся шалений скандал. Футбольній асоціації знову довелося карати свавільного капітана МЮ. Цього разу все було значно суворіше – 5 матчів дискваліфікації і 150 тисяч фунтів штрафу. До слова, Холанд невдовзі після того резонансного епізоду закінчив кар’єру – через хронічні болі в нозі. Щоправда, не в тій, яку ледь не відірвав Кін.

Епізод №2. Осінь 2000-го. МЮ приймає київське Динамо у Лізі чемпіонів і насилу перемагає – 1:0. Причому, Георгій Деметрадзе пробачив манкуніанців, не влучивши в абсолютно порожній кут воріт із кількох метрів. Після поєдинку Рой Кін висловив своє "фе" рідним уболівальникам, виголосивши знаменитий спіч, який згодом розтягнули на крилаті фрази.

"На виїзді наші вболівальники забезпечують нам фантастичну підтримку, я називаю їх хардкорними фанатами. Але під час домашніх ігор вони купують собі випивку, сендвічі з креветками і взагалі не усвідомлюють, що відбувається на полі. Я сумніваюся, що деякі відвідувачі "Олд Траффорд" можуть вимовити слово "футбол", не кажучи вже про розуміння того, що це таке".

Епізод №3. У вересні 2001-го – чергове вилучення Роя Кіна, в матчі з Ньюкаслом. На емоціях капітан заявив про бажання закінчити кар’єру. Фергюсону коштувало чималих зусиль, щоб переконати 30-річного хавбека не приймати квапливих рішень.

Проте через рік вже у самого сера Алекса увірвався терпець. Це трапилося після того, як Кін заїхав ліктем у Джейсона Макатіра, хавбека Сандерленда, і знову побачив перед собою червоне світло. 3-матчева дискваліфікація + штраф від Фергі. Ця історія наклалася на скандал від виходу автобіографії Роя, яка мала ефект ядерної бомби. Капітан на тривалий час залишився поза футболом і мав час подумати. На поле повернувся вже зовсім інший Рой Кін – більш урівноважений. "Усі мої проблеми – дискваліфікації та травми – від надмірної агресії", – наче на сповіді промовив ірландець.

І все ж природу не обдуриш. Іноді демони із тісної клітки таки проривалися назовні. У 2005-му відбувся найзнаменитіший інцидент багаторічного протистояння Роя Кіна та Патріка Віейра із Арсенала. У тісному тунелі старенького "Хайбері" француз наїхав на Гарі Невілла, а Кін тільки цього й чекав. Увесь світ облетіла картинка, як заведений капітан МЮ звертається до головного арбітра матчу Грема Пола: "Скажи йому, щоб він стулив свою довбану пельку!" Рефері згодом зізнався, що хотів вилучити обох розбишак ще там, у тунелі, але не наважився на це.

Зрештою, перепадало від прискіпливого капітана і своїм. "Тільки через те, що тобі платять 120 000 фунтів на тиждень і ти добре граєш проти Тоттенхема упродовж 20 хвилин, ти вже думаєш, що ти – суперзірка", – молодий Ріо Фердінанд був шокований, почувши цю репліку від свого партнера в ефірі MUTV.

Напружена атмосфера всередині колективу, помножена на нову травму Роя Кіна, таки призвели до неминучого – у листопаді 2005-го він оголосив про те, що покидає Юнайтед. Новим клубом ірландця став обраний ще у дитинстві Селтік. З Манчестера поїхав не без скандалу і розчарування, але все ж у статусі найуспішнішого капітана в історії клубу.

А найкращою грою Роя Кіна у червоній футболці прийнято вважати півфінальний поєдинок Ліги чемпіонів 1998/99. Тоді у Турині Ювентус вів 2:0 після дубля Піппо Індзагі. Юнайтед належало забивати, як мінімум, двічі – і саме Кін поклав початок розкішному камбеку.

"Це був найбільш вражаючий прояв самовіддачі, який я коли-небудь бачив на футбольному полі, – розчулився Алекс Фергюсон. – Бігаючи усім полем, борючись так несамовито, що швидше б помер від знемоги, але не поступився, він надихав всю команду навколо себе. Я відчував гордість за те, що був пов'язаний з таким гравцем".

Материал взят отсюда

Ссылка