Футбол поза політикою?

__Як за пролог до футбольної теми в Україні на сьогоднішній день, можна взяти такий початок:

 Глобальне завдання для сучасного людства полягає в тому, щоб вирівняти багатство з чесністю. В світі вже є приклади того, що найбагатші люди різних країн виступають з ініціативою половину всіх своїх коштів віддати в свою державу, щоб витратити на потреби підвищення рівня життя для більшості людей.

На жаль, у нас в Україні ще такого серед найбагатших ми не спостерігаємо і навпаки, бачимо, що втрачаючи гривню, олігархи загрібають під себе сотні тисяч валютою, не гребуючи і життями простих людей. 11 вересня стає для нас якоюсь "п'ятницею тринадцятого". То за океаном якісь придурки спрямовують пасажирські літаки таранити башти світових торгових центрів і гинуть тисячі невинних мирних мешканців. То у нас в центрі столиці, в мирному Будинку футболу не зовсім розумніші за тих терористів, приймають рішення перетворити футбол на килимок для тих, хто бажає витирати ноги об наш футбол перед тим, як зайти у приміщення БФ і написати на папері назву чергового чемпіона уркаїни по футболу: "шахтьор"(Донецьк). Інших причин немає. Можна багато фантазувати і наводити достовірні факти, але все це не є футболом, не є для футболу. І тим паче, для розвитку нашого футболу. Хронологія подій починається з календаря і виглядає просто. "Сліпим жеребом" динамівцям випадає грати в Маріуполі напередодні святкування "дня шахтьора" та свята Незалежності, що само по собі є знаковою подією і для місцевих мешканців, котрі живуть в непростих умовах війни під боком, і ласим шматком для тих, хто бажає "насолити" ФК ДК за патріотичність та державницьку позицію в Україні. Ігор Суркіс від самого початку отримання дати матчів, запропонував маріупольцям втілити в життя простий варіант вирішення проблем з безпекою дзеркальним способом проведення матчів, помінявши місцями косподарів матчів: перший зіграти в Києві, а другий - в Маріуполі. Чому б ні? Але вирішити це питання не змогли за три місяці ні ФФУ, ні УПЛ, ні клуби між собою. Та й не могло це вирішитись, бо все це було спланованою акцією з підриву авторитету і "Динамо", і нашого футболу загалом. Якби ні - то ще до початку оголошення календаря, зробили б певні зміни, але... Далі все пішло по сценарію так, щоб "Динамо" не зірвалось з гачка, на якому сподіваються ФУФлижники зняти ДК з чемпіонату за дві неявки: ігнорування пропозицій Суркіса переносу матчів, ігнорування загальних статей безпеки регламенту ФІФА, безпідставний популізм очільника ФФУ замість документального забезпечення всіх чинників для проведення безпечного матчу для всіх, підгавкування та підвивання очільників Маріуполя та маріупольського футболу в тому, що динамівці боягузи та непатріоти і наостанок заявки Колєснікова, що Суркіс боягуз, бо не хоче стрибати з моста та Ахмєтова, що коли "там живуть люди, то треба для них грати в футбол". Вякання Захарченка, що в той день він дасть наказ не стріляти і т.і. - опускаємо. Було багато розмов, але жодних документів, щоб дотриматись самими ж визначених умов проведення матчу. Отже, 11 вересня ФФУ визначило для "Динамо" паперову поразку і схоже на те, що фуфлижники намірені йти до кінця за вказівкою рижого бабла. 10 днів на апеляцію і ми знову маємо отримати вердикт по матчу, а вірніше по подіях від 27 серпня в Маріуполі. Саме події, котрі були заплановані, бо і ветерани, які зіграли замість "Динамо" в суботу, і палкі промови та троління динамівців, яке ведеться в ЗМІ, і дуркування небритого 'оленя на ахмєцьку камеру - це не футбол! Це факти перетворення нашого футболу в прокладку для того, хто буде давати вказівки де і коли кому грати, щоб "шахтьор" залишався чемпіоном. Прикро, що ми весь час боремося з наслідками і не вирішуємо проблем з причинами, котрі призводять до безславних наслідків. Прикро, що "довго запрягаємо" накшталт парашних "ізвозчіков", забуваючи, що ми вже давно не з віжками біля коней, а з передовими технологіями найкращими в світі. Тільки ми їх придумуємо, а втілюють та користуються ними інші. Наші, перші в світі, наносупутники борознять орбіти в космосі, а ми не можемо дати копняка баригам, котрі обкрадають нас під комунячим прикриттям "Не пойман - не вор!" Лишається десять днів на вирішення апеляції. Десять днів на роздуми чи наш футбол поза політикою?..