Напередодні голосування за нового голову Федерації футболу Київської області конфлікт між нардепом Ярославом Москаленком та футбольною громадськістю області досяг апогею. Одіозний екс-регіонал застосував "важку артилерію" - Вадима Костюченка, якого називають одним із найближчих людей з оточення кума Путіна Віктора Медведчука.
Для того, щоб розібратися в перипетіях навколо Федерації футболу Київської області варто провести невеликий екскурс в історію. До 2010 року Федерація футболу Київської області являла собою "клуб по інтересах", що давало можливість футболу в столичному регіоні, хай і повільно, але розвиватися. Усе змінилося після рейдерського захоплення Федерації екс-губернатором Київщини Анатолієм Присяжнюком. Посада голови КОФФ перетворилася на політичну, і на розвитку футболу в області можна було поставити хрест.
Інша справа, що Присяжнюк особливо не вмішувався в діяльність федерації і турніри в області проводилися, а люди губернатора навіть фінансували футбольну газету. Проблема полягала в тому, що посада голови КОФФ стала перехідним прапором губернаторів. Так, Максим Мельничук, ставши головою КОДА, заради отримання цієї посади наобіцяв футбольній громадськості області "золоті гори". Однак замість райдужних перспектив ситуація дійшла до того, що у 2017 році обласний чемпіонат на Київщині не проводився взагалі.
Після провалу у Білій Церкві, з владних кабінетів залунали дзвінки з погрозами, мовляв, якщо ви не проголосуєте за Москаленка, то ніяких програм та фінансування спорту №1 на Київщині не буде, а футбольні клуби незгодних опиняться на вулиці у зв’язку з розірванням договорів оренди зі стадіонами.
Хто ж погрожував членам федерації? "Моїй Київщині" вдалося дізнатися прізвище цього персонажа. Йдеться про нинішнього першого віце-президента Федерації футболу України Вадима Костюченка – відомого у вузьких колах, як одного з найближчих людей із оточення Віктора Медведчука. Про "звитяги" цього персонажа можна говорити довго. Кар’єра Костюченка була пов’язана з двома політичними силами – СДПУ(о) і "Партією регіонів". До есдеків, тоді ще юний політик потрапив наприкінці 90-х років і навіть очолював молодіжне крило цієї партії. За рахунок близьких зв’язків з всесильним головою Адміністрації президента Кучми Медведчуком, він швидко доріс до посади першого заступника міністра у справах сім’ї молоді та спорту. Щоправда, після Майдану, Костюченко опинився на вулиці, де його підібрали ще одні есдеки – брати Суркіси. Костюченко отримав посаду віце-президента футбольного клубу "Динамо", де неодноразово фігурував у конфліктах з фанами клубу. У ЗМІ також писали про те, що Костюченко, окрім роботи в "Динамо" нібито працював заступником Віктора Медведчука у Федерації бойового самбо України.
У 2006 році, Костюченко намагався потрапити до Верховної Ради за списками "НЕ ТАК!", в яку входили представники СДПУ(о), але все завершилося фіаско. За часів Януковича Костюченко встиг побувати заступником голови Деснянської РДА Києва і навіть головою профільного Департаменту спорту в КМДА. Під час Революції Гідності, цей персонаж запам’ятався підтримкою "Антимайдану". Зокрема, вболівальники "Динамо" звинувачували Костюченка у координації дій "тітушок" та міліції під час подій на Майдані.
Цікаво, що погрози з боку Костюченка не отримали належного ефекту. Потенційні жертви говорять: зробити ситуацію у футболі Київщини ще гіршою не зможе навіть Костюченко. Футбольна громадськість за останні сім років вже звикла до жебрацького стану цього виду спорту. І згадують про те, що Москаленко протягом кількох останніх років є членом виконкому Федерації футболу України, але Київській області нічим не допоміг.
Тому все йде до того, що у разі проведення таємного голосування, ніякий адмінресурс Москаленка стати головою ФФКО не допоможе. Утім, не виключено, що до дня голосування – 21 вересня, у Москаленка спробують змінити процедуру голосування, аби мати змогу тиснути "адресно". Найбільш імовірним претендентом на посаду голови Федерації є Леонід П’ята – заступник голови КОФФ, який займався у обласній федерації футболу питаннями етики, стану стадіонів і безпеки гри.
Залишається одне єдине питання: заради чого Москаленку встрявати в конфлікт та намагатися отримати цю посаду не дивлячись ні на що? Футбольний Олімп Київщини Москаленку потрібен заради політичної кар’єри, адже це дає змогу перебувати у президентському пулі під час футбольних матчів. А як відомо, близькість до тіла дуже часто дає змогу вплинути на думку голови держави у тому чи іншому питанні. У випадку з Москаленком, доступ до президента дає змогу йому розраховувати на збереження впливу в Київській області. Зокрема, під час підняття вчергове питання відставки Горгана Москаленко завжди зможе відстояти свою позицію у приватній розмові на трибуні стадіону.
Микола Тицький, "Моя Київщина".