Завтра може відбутися досить цікава подія. Референдум в Барселоні. Нам це доволі відома ситуація. Звісно не під дулами автоматів, але тим не менше
Відповідно у світовому футболі постане Шекспірівське : бути чи не бути. Бути чи не бути футбольній Барсі
Роком народження Каталонії прийнято вважати 988 рік, коли Барселону було звільнено від маврів і проголошено незалежність краю каталонським графом Боррелем II.
У середині XII ст. внаслідок династичного об'єднання графства Каталонія з королівством Арагон Барселона стала столицею нового державного утворення, а Каталонія піднялася до рівня морської держави, яка в XIII ст. почала експансію на прибережні території Середземного моря, підкоривши низку сусідніх земель, а також Сардинію і Неаполь. Заслуговує на увагу той факт, що саме в Каталонії була створена перша в Європі форма парламентського правління ‒ збори представників дворянства, духовенства і цивільного населення ‒ так звані Кортеси Каталонії. Ця подія відбулася в 1289 році.
Переломним в історії краю став 1469 рік ‒ рік одруження Барселонського принца Фердинанда Арагонського з Кастильською престолонаступницею Ізабелою I. Таким чином було об'єднано два найбільших королівства Іберійського півострова. Об'єднані королівства в 1516 році отримали назву королівство Іспанії, а Каталонія перетворилася на одну з провінцій новоствореної держави. Центр політичного життя перемістився до Мадрида, а офіційною мовою стала кастильська, яку сьогодні називаємо іспанською мовою.
В 1640 році Каталонія повстала проти іспанського панування і визнала зверхність французького короля Людовика XIII.
Через три роки після закінчення війни, у 1651 році, іспанці вступили у змову з французькою короною і поділили між собою Каталонію, таким чином відновивши владу на більшій частині каталонських земель. Національні права каталонців були зневажені монархами обох країн. В 1700 році було заборонено вживання каталанської мови на підфранцузьких територіях, а в 1714 році - й на каталонських землях, що належали іспанській короні. Ці заходи були спрямовані на асиміляцію вільнолюбного народу.
Протягом XIX і XX століть іспанські можновладці продовжували наступ проти мови, культури і національної самобутності каталонців. Особливо жорстокими були репресії під час диктатури Франціско Франко.
Природно, що у відповідь на репресивні заходи іспанських правителів виникло таке явище, як каталонський націоналізм, спрямований на відродження каталонської державності. Націоналісти були організаторами і натхненниками партизанської війни каталонців проти режиму Ф. Франко.
Основними принципами сучасного каталонського націоналізму є визнання каталонців окремою нацією, а відтак і визнання права нації на самовизначення.
Более подробно здесь: http://vgolos.com.ua/blogs/kataloniya_separatyzm_chy_borotba_za_pravo_na_svobodu_283180.html
За таких обставин прийдут (куда?!) только те, кто "за", те кто "против" не признают даже факта реХВерендума, ибо он не незаконен. Соответственно легитимность сего действа - ноль целых хрен десятых.
В общем. ничего не будет, пошумят особо буйные до первых арестов и все опять успокоится.