Україна - Хорватія. Думки простого уболівальника

Темы:
Сборная Украины, Сборная Хорватии

Мабуть, нікого не здивую тим, що повністю розчарований. Збірна України не потрапляє на ЧС-2018, програвши учора Збірній Хорватії 0:2. Що ще сказати? Результат на обличчя, а на душі осад. І хто ж у цьому винен?

Помилок зроблено було багато. І не тільки учора, а й за останні ігри та увесь відбірковий цикл.

Ми програли ще у матчі з Ісландією, коли проігнорували Гармаша на піці свого підйому й бійця Сидора, а замість них на полі побачили желеподібних Коваленка та Зінченка, які у своїх клубах навіть ігрової практики не отримують. Потім нарешті сформували оптимальний склад на гру з Косово, але було вже занадто пізно.

Головною проблемою учора, на мою думку, була відсутність форварда. Як би ми не хотіли, але ні Гармаш, ні Ярмоленко ними просто не могли бути. Це експеримент, який був поставлений недоречно. У першому таймі було добре видно, що нема когось, хто завершить успішну атаку ударом у ворота. Незважаючи на це, Бєсєдіна випустили тільки під кінець, коли виправити щось було просто неможливо.

Коноплянка старався, як міг. Досі стоїть перед очима момент, коли він успішно пройшов двух захисників Хорватії, розганяючи нашу контратаку. Це було неймовірно. Один із небагатьох позитивних моментів, що хочеться згадувати. Уже не перший раз він показує відмінну гру та роботу на команду, тому хто-то, а він путівку на ЧС-2018 точно заслуговував. Караваєв також порадував. Грав досить надійно й не раз рятував команду.

З усією повагою до Ротаня, учорашній матч він явно провалив. Стільки помилок наробив. Я усе чекав, коли ж він вже буде паси вперед віддавати, а то усе назад та й назад. Заміна не те що просилася, вона кричала:"Випустіть Сидора нарешті!". Однак, Сидорчук вийшов занадто пізно.

З самого початку виступав проти появи Марлоса у національній Збірні, а учора тільки підтвердив свою думку. Які тільки експерти його не хвалили! А по суті що? Тільки на газон падав, а так і сказати нічого.

Гармаша другий раз випустили у старті. Починали без Коваленка! Я думав, може День народження в мене, чи що. Очам не вірив. Гармаш був майже непомітний, бо м'яч до нього вряд-годи доходив. Чому? Бо Ротань усе назад та й назад. То випустіть же Сидорчука! Сергій поміг би. А що роблять замість цього? Для мене, певно, назавжди залишиться загадкою "геніальний" хід Шевченка під назвою "випуск Коваленка при 0:1". Може, я чогось не розумію, але по-моєму заміни робляться для підсилення, а не послаблення. Як на мене, втомлений Гармаш був у 20 разів корисніший за свіжого Коваленка. Це був ще один раз, коли ми остаточно впевнилися, що Коваленко біля Гармаша й близько не стояв.

Можна ще довго аналізувати гру гравців, виражати свою думку з приводу них, але аналізуй-не аналізуй, а причина на обличчя. Ніколи майже не говорив про Шевченка, оскільки не мені, простому любителю, його судити, але те, що відбулося вчора було останньою краплею. Хай там Ротань був поза грою, то на те й тренер, щоб побачити це й після перерви зробити відповідну заміну. А випустити Коваленка - відверта дурість. І чим допоможе Бєсєдін за 15 хвилин? Експертом я себе не позиціоную і, можливо, щось кажу неправильно, але у вчорашній поразці вбачаю велику провину тренера.

Такий перший тайм! Я, дивлячись вдома по телевізору, заздрив тим, хто був, на стадіоні. Я дивився і думав:"За таку Збірну не соромно". Чекав другого тайму з думками про те, що якщо наші так продовжать, то може й усе-таки заб'ють хорватам. А потім почався другий тайм. Навіть коли перший пропустили, бачив, що надії мало, але вболівав. І, певно, в той момент, коли замінили Гармаша на Коваленка, я зрозумів, що це все. Зрозумів, що Шевченко взагалі не розуміє, що робити.

70 000 уболівальників приїхали на стадіон підтримати свою Збірну з різних куточків України, і ось хто справжні герої. Людина померла! Тільки уявіть. Це не вкладається в голові. І тепер, пишучи цю статтю, я дякую, що мене не було вчора на стадіоні, бо, певно, другого тайму точно не витримав би.

Не хочеться бачити ні ТТД, ні аналізи матчу, ні думки експертів. Від цього вже відверто нудить. А інтерв'ю Шевченка після гри взагалі хочеться знищити. Можливо, я драматизую, але я просто любитель, якого хвилює доля Збірної і ця стаття - мій крик душі.

Далі будуть ще матчі, будуть Євро й нові Чемпіонати Світу, і може через рік ми не згадаємо про учорашній день, але поки що на серці важко, а на душі - пусто.

Автор:

Статус: Начинающий писатель (171 комментарий)

Подписчиков: 1

8 комментариев
Лучший комментарий
  • Константин Алексеевич(DKot) - Наставник
    10.10.2017 16:35
    доказано Исландией что у нас тренер ноль. и его вина не только и не столько в двух поражениях от Хорватов а в том что они с кумом сделали с украинским футболом и болельщиками.
    • 5
Комментировать