Про кротів... і шмарклі

Я не зоолог. Чи хворіють справжні мешканці підземелля на застуду мені достеменно невідомо. Відомо, що псують посіви, а часом (за висловлюванням деяких просунутих державних діячів) і дорожнє полотно. Але ж мова не про них... Про інших. Про тих, що псують все, до чого тільки торкаються. Їхня хвороба - застаріла.

Причина - не віруси, не зимові холоди, а футбольний клуб, досягнення якого не дають спокою штучним кротам вже десятиліття. Ті дві зірки, які стоять у Динамо на емблемі, а зодно і поперек горла "восточной барсєлони". Пам'ятаєте початок? "Суркісвсьокупіл"! Хоча, пройшло стільки років, а я так і не розумію... котрий з двох? Хто той самий "всьопокупака"? І не думайте, що ця фраза народилася як осуд якихось дій. Це, скоріше за все, просто нерозуміння. Не розуміють вони, для чого купувати, коли можна залякати, примусити, вкрасти або ж вбити, кінець кінцем! Не розуміють, чому не можна забивати гол, замість того, щоб віддати м'яч супернику, як це вимагає Fair Play... На усю Європу - не розуміють! Пам'ятаєте, як текло з носа у "шапкокидача"? Перед кожним матчем за тиждень, після кожного - два! Федерація - браво! Судді - куплені! Поле - то тверде, то м'яке. Трава - то відсутня, то висока. Боллбої повільні (це вже з останнього). Глядачі - то галасливі, то не їхні. Стадіони - чужі. Не стоять осторонь і "анали". Там кидання лайна и розбризкування шмарклів - просто стиль життя. Рижа агітмашина не спиняється ніколи, працює на форсажі. Два аналВітіка з одним оралСашиком безпробудно формують футбольну суспільну думку щодо страшенних и нелюдських злочинів київського клубу. А, між іншим, на цих відходах життєдіяльності вже виросло ціле покоління уболівальників, котрим простіше жерти те, що дають, аніж готувати самим. І коли стикаєшся з тим, коли чуєш, що говорять молоді люди, повірте, стає прикро і страшно. Бо вони такі ж сліпі, як ті самі кроти. Котрі справжні. Їхній "пахан" володіє президентами (країни (колись) і федерації (нині)), їм зходить з рук і ніг усе, щоб вони не коїли. Вони можуть грати 4 сезони без пенальті у свої ворота, грати в штрафній у волейбол, відривати ноги й інші статеві органи, ігнорувати правила і регламент, жерти допінг. От, скоро вже вийде на поле вітамінізований крото-олень. Бо відбув... А потім читаєш інтерв'ю такого собі ордеця, і розумієш... Точніше, нічого не розумієш. Виявляється, вони бояться провокацій!!! Такі собі Робін Гуди, мля, Фет Фрумоси... Стоп, ще про Зорро забув... Доречі, про Зорро... Не виправдав високої довіри хазяїна. Не досяг рівня майстера (чи містера) по жбурлянню лайна і шмарклів. Доведеться повернути цигана... Щоб кидав якнайдалі! І влучніше... Хоча, для команди, котру розстрілювали нацисти, і котра й донині живе, грає, і надихає своєю грою мільйони (щоб там не казали кроти), їхні шмарклі - як літній дощ! Ми те все витримаємо. Головне, як кажуть ордеці - не піддаватись на провокації. І грати! З усіх сил і з усім натхненням. А кроти, нехай собі шмаркають, падають, жеруть вітаміни і скаженіють в ефірах. Після наших перемог! Динамо - вперед!!! Злодії - по нарах!!! Кроти - по норах!!!