Прев'ю
Я хотів написати про концерт -Slade та взагалі рок-концерти в Україні ,про Динамо-Ренн(свій подвійний виїзд з поверненням між ними додому на роботу) ,але .. є тема наразі більш болюча та важливіша для мене та переконаний як мінімум певної частки не тільки містян Черкас ,а взагалі громадян України з різних міст ,А саме :
Транспортний колапс у Черкасах та багаторічне '(вже другий десяток йде )приниження честі та гідності інвалідів у автобусах-маршрутках
Якби це було б на Заході -то за такі речі перевізники платили б дуже довго величезні сумми моральної компенсації за приниження честі та гідності інвалідів
Наближається 3 грудня в Україні-День захисту людей з особливими потребами ,, у Черкасах страйкують маршрутчики (які по суті є автобусними рейсами ),які мало того ,що десятиліттями порушували законодавство України про перевезення та захист пільгових категорій,вони порушували усілякі норми,навіть там -де вони щось декларували
Чого варта формулювання -Інвалід дитинства з Явними Ознаками Інвалідності ?
?? В дужках перелік-ДЦП,інваліди опорно-рухового апарату ,тощоНе треба бути великим сві1тилою -правником чи медиком, щоб розуміти певні досить зрозумілі,(але далеко не всім !!) речі,а саме :
1 Нема такого медичного визначення як "явні ознаки інвалідності"
2 Нема такого юридичного терміну та категорії людей, із закріпленимииправоми нормами
3 Все це є не що іншим -як Грубим порушенням Прав та свобод громадян ,(зокрема інвалідів),які зачіпають честь та гідність громадян
4 Перевізники не є ні медичним закладом,ні юридичною установою (хоча навіть вони не мають моральних та правових підстав на поділ інвалідів за вигаданими ознаками )
5 Вимагання підтвердження діагнозу порушує низку морально-етичних та правових норм А Кожна людина має право на анонімністьтта захищеність персональних данних (А діагноз -це специфічна інформація,яка не повинна розголошувати стороннім людям )
Це врегульовано як Конституцією України так і Законом про захист персональних данних
Б Перевізники не є тією стороною,яка має право піднімати таке питання
В Є категорія -Інваліди дитинства -Все !!
Без всяких дописок
Інваліди дитинства -це інваліди з народження,а отже -оскільки у них значно менше(А тотй
набагато можливостей працювати та. Взагалі турбує упродовж всього життя недуг ) їх права захищені Законодавством України
Й нема різниці -яка у них группа для того,чи має право на пільги на безкоштовний проїзд (не плутайте із загальними захворюваннями -де інвалідність отримують )-оскільки це має значення чи зможуть інваліди працювати та самостійно адаптуватися у громадянському суспільстві чи буде лишень на утриманні держави 'та родичів
Тому ,якщо в тебе 3 группа інвалідності дитинства ,-то ти маєш право працювати,а при 2-й лишень за згоди роботодавця,який у будь-який момент може тебе звільнити Звісно,що навіть,при 3 группі інвалідності дитинства можна створити умови че передумови якщо не для звільнення до підштовхування,щоб той сам пішов з роботи
Але це інша тема вже ,А стосовно "наших баранів"(с)-нашої теми -то Законодавством-Зокрема Законом про Захист інвалідів передбачені пільги для УсіхиІнвалідів Дитинства (незалежно від нозології та группи інвалідності)
Далі буде
З повагою manowar-723 з Черкас інвалід дитинства 3 гр ,бувший історик ,керівник шахового гуртка ЦДЮТ Мицик Юрій Миколайович
P.S Я ніколи не просив перепостів та щось лайкувати ,але данна проблематика досить болюча для широкого загалу українців =права людей з особливими потребами постійно порушують та принижують честь та гідність наших з вами громадян -я теж дуже довго вів боротьбу з перевізниками ,коли хворіла та помирала моя мама :( Буду дуже вдячний за репости у соцмережах та різних суспільно-політичних сайтах
14.11.2018
Автор: manowar-723 Олдскул-завжди олдскул !(с) (manowar-723)
Статус: Старожил (540 комментариев)
Подписчиков: 1
Моральный аспект я не поднимаю - морали у таких мерзавцев нет априори!
Повністю з Вами погоджуюсь !
Але,на превеликий жаль-практика "моєї боротьби "показала що один з постулатів Стародавнього Риму "Розділяй та володарюй " виявився дуже дієвим :(
Далеко не всі (але чимала кількість кондукторів ) мало того ,що самі ображали останніми словами ,намагалися не пускати у маршрутку,дехто взагалі намагався порвати на той час старе посвідчення інваліда дитинства (книжечку),вони ще й влаштовували траалю-намагаючись,щоб інші пасажири давили на мене не тільки морально,а й фізично
А людей,які ображені на життя ,йголовними винуватцями вони вважали інвалідів у своїх бідах -було досить чимало
Коли я намагався пояснити,що така норма (ніким ,звісно,не закріплена !!-хто ж сумнівався -просто висів десятиліттями перелік пільговиків без вихідних данних ,печаток ,підписів на простенькому аркуші А4) не просто анти-конституційна,яка порушує безліч законів ,прав та свобод громадян та просто Аморальна -тиск образ ще більше посилювався ,чутний був регіт частини пасажирів ,знімали на телефони та тикали пальцем -"Оце такий дурачок"(с)
Отак я їздив на роботу -на заняття з дітьми -"як на війну " :(
Навіть багато друзів вважали,що кондукторів у всьому праві ,А я простий скандаліст -і це ще був один для мене страшний удар -було гіркотдо сліз ,А часом вонитй наворочувалися ,що їх не міг зупинити
Коли віддаєш останнє іншим-залишки здоров'я,нервів ,намагаючись "посіяти віру у добре та вічне",громадськість міста +певна частка " топтала серце та душу грязним та важким взуттям"
Я любив завжди рідні Черкаси (народився я м Коростишів Жит обл ,куди мама поїхала рожати -хоча й сама була гінекологом й допомогла народитися дуже багато черкащанам та черкащанкам Корик-теж для мене рідний,як і Полтавщина(Глобинський район- Батьківщина батька та діда -хоча там вже нікого не лишилося -але свого часу я дізнався,що видатний український історик сучасності (сам з Дніпра ,але вже тривалий час професор ,викладач Києво-Могилянки -Мицик Юрій Андрійович -мій тезка та й я закінчував істфак ЧДУ їм Б Хмельницького та певний час +6 років працював у школі-більше шаховий гурток,але й трохи історію та правознавство (переважно на замінах,але було що півроку вів уроки постійно -хоча мені фізично було дуже важко) має коріння по діду та бабі звідти,де народився мій дід та тато (офіційно -там теж були нюанси з архівами)
Різниця між моїм дідом Мициком Петром Денисовичем та дідом славетного історика-8 років -мій 1908,а його-1900 :)
Але прізвище у нього походить від бабусі -оскільки не встигли побратися,бо діда його вбили
А саме прізвище та рід дуже давній -має козацьке коріння -одне з найпоширеніших прізвищ там-може десь у давнину й ми всі родичі :)
Якось про це напишу ,ще досить цікава Львівщині(цікаво чи є зв'язок-я колись вважав,що прізвище дуже рідкісне)
Але я вже далеко відійшов від теми
Так от-Коростишів (хоча це місто не внесли у моє свідоцтво про народження теж для мене рідний,багато разів там був,багато там родичів -хоча Черкаси -все одно ніхто не може замінити
У цьому місті я прожив майже все життя -лише далекого 1993 у 15 років я поступив у тєхнпрь у Дніпропетровських Механіко-Металургійний технікум (Сєрова,Набережна 5а -гуртожиток наш був першим офісом Приватбанку в історії)-про це та інше якось іншим разом
Я досить швидко зважив на багато чинникіа-у тому числі -ну який прокат проволки з моїм здоров''ям ,А тому повернувся додому
Так от Черкаси я дуже любив,але й зненавидіа за певне ставлення частини черкащан за мою справедливу боротьбу за права людей
Я завжди не любив несправедливість й намагався якимось чином боротися та вести просвітницьку роботу
Наслухався у відповідь чимало ,але зараз той момент,коли ч просто не можу мовчати ,я розумію,що правда не всім сподобається ,але я зненавидіа би себе ,якби змовчав би
В-принципі я то й не мовчав й у різноманітних шахових,футбольних та інших мандрах часто спілкувався зі знайомими та геть незнайомими людьми і всі вони були у шоці,від бєспредєлу,який тривалий час відбувався у Черкасах та й наразі далеко не поставлена крапка у цьому болючому питанні
З повагою,Мицик Юрій Миколайович
Вельмишановний Юрій Миколайович!
Хочу Вам щиро сказати - далеко не кожен буде мати сміливість та волю, щоб будучи змалку в таких важких умовах, гідно йти по життю, не даючи шансу долі зламати дух справжнього чоловіка!
Вижити, здобути освіту, бути корисним людям, та й ще боротися за інших знедолених - це не кожному дано.
А люди... Знаєте, я довгий час був керівником різних гуртів людей: від 10 до 5000 чоловік. Один із висновків далеко не новий - порядних та доброзичливих людей багато, але... розраховувати потрібно тільки на себе!
І ще - чомусь мерзотникам бояться давати відсіч.... або не хочуть...
"НІ одна добра справа не залишається безкарною!" - на жаль, так воно і є....