Не рвіть мені нерви, вони і так погано ростуть!

UkrBall представляє розбір матчу Астана - Динамо на основі розгорнутої статистики.

Величезна різниця в атакуючій активності команд. Проблема Динамо полягала в дуже слабкій атакуючій активності. Кияни дуже неохоче йшли вперед і провели антирекордні для себе в цьому сезоні 78 атак (позиційні + контратаки, без урахування стандартів).

Але головною складністю було не кількість атак, а їх логічне завершення, тобто, удари по воротах. Ще один трагічний антирекорд для команди – всього 5 ударів, з них 2 у ворота. Фактично, для Динамо це показник однієї половини гри проти суперника, який не особливо поступається їм у рівні майстерності.

Проти Астани цього вистачило для забитого м'яча, але тенденція дуже лякає. У виїзних єврокубкових матчах Динамо не в змозі постійно тримати оборону суперника в напрузі – ті ж 5 ударів проти Яблонця, 7 ударів проти Ренна.

Поки це працює, але як тільки в суперники попадеться сильніший опонент – жодних шансів на успіх з подібними показниками.

*

Астана домінувала в атаці, але показала виключно слабку реалізацію.

Господарі перевершили киян майже за всіма ключовими показниками. Візьмемо прості атакуючі категорії.

Удари 20 - 5 (за іншими даними 22 удари, все залежить від методики підрахунку)

Атаки 101 - 78

Дриблінг 30 - 21

Кроси в штрафну 26 - 7

Ключові передачі (точні) 12 (9) - 5 (3)

При будь-якому супернику з середнім рівнем реалізації цей матч міг би завершитися перемогою суперника Динамо. На наше щастя Астана змарнувала всі свої гольові моменти, яких було як мінімум 7.

*

Будемо обережними з дифірамбами на адресу Шапаренко.

Лаяти хлопця поки теж не будемо, але є над чим замислитися. Це або незвичні для нього умови, або слабкий рівень функціональної готовності, але якість роботи Миколи в Астані залишила великі питання.

Його залученість в гру була нижче звичайного рівня, брак склав 35% (для порівняння: проти Олександрії – 15%, проти Маріуполя – 24%, проти Шахтаря – 22%), він програв 90% єдиноборств, жодного разу не вдарив по воротах суперника, не зробив жодної гострої передачі, припустився 9 втрат (в середньому по сезону – 4,5), і жодного разу не відібрав м'яч.

Ще раз – поки це виглядає епізодом, але після декількох хороших матчів планка вже піднята, а його гра в Астані ніяк не відповідає рівню, який сам же Шапаренко і встановив.

Гармаш в принципі збирається грати за цю команду?

Що зазвичай робить досвідчений гравець, який втратив місце в складі, і після довгої перерви виходить на 30 хвилин в складному для команди відрізку матчу? Правильно, дає якість і намагається переконати тренера в своїй здатності допомогти команді.

Ну а якщо такий гравець дає 45% браку за півгодини, програє 57% боротьби, 4 рази втрачає м'яч, отримує жовту картку і робить всього 6 точних передач? Це рівень, з яким претендує на місце в основі один з найдосвідченіших футболістів в команді?

Дякуємо, але робити таких послуг не потрібно. Грати в Динамо – це привілей, а не даність.