Справа Tamam Shud

Схожий на Деніела Крейга імпозантний чоловік з сильними литками і без бічних різців помер від невідомої отрути на австралійському пляжі. Вже 70 років не вдається встановити його особу. Ця історія відома як «Справа Tamam Shud».

Лише через півроку після виявлення невпізнаного тіла в прихованій кишені його штанів знайшли клаптик паперу зі словами «tamam shud».

З’ясували, що це фрагмент з рідкісного видання віршованих афоризмів Омара Хайяма.

Сьогодні в розпорядженні детективів є кілька старих фото, спогади поліцейських і свідків, нерозгаданий код, посмертний гіпсовий бюст невідомого і могила, на яку хтось досі приносить квіти.

ЗНАХІДКА НА ПЛЯЖІ

Ранній ранок 1 грудня 1948 року, мирна Австралія. Тут ніколи не було воєн і революцій, а заслані каторжники давно стали добропорядними громадянами. В таких тихих умовах на пляжі Сомертон неподалік від міста Аделаїда з’являється наш герой. Гладенько поголений, схожий на британця чоловік 40-45 років. Зріст – 180 см, карі очі, рудувате волосся з легкою сивиною на скронях.

На ньому біла сорочка, смугаста краватка, коричневі штани, шкарпетки і до блиску начищені туфлі, які не могли залишатися чистими, якби він гуляв пляжем. Чоловік лежить на піску абсолютно спокійно – головою до хвилеріза з витягнутими ногами. До моменту прибуття поліції він мертвий вже кілька годин.

В кишенях у нього квитки на поїзд в Хенлі-Біч і автобус в Гленелг, гребінець, жуйка Juicy Fruit, коробок сірників і пачка цигарок Army Club з сімома сигаретами Kensitas всередині. Капелюха, документів і гаманця не було. Всі етикетки з одягу зрізані.

БЕЗПОРАДНІСТЬ ЕКСПЕРТІВ

Розтин показав, що чоловік був у відмінній фізичній формі. Так сильно, як у нього, литкові м’язи зазвичай розвинені у танцюристів та бігунів на далекі дистанції.

Далі – гірше. Нирки запалені, селезінка втричі більша за норму, горлянка розпухла, в шлунку – кров і залишки пирога з м’ясом. Патологоанатом був упевнений, що жертву отруїли, але ніяких отрут в організмі сомертонського чоловіки не виявили. В Австралії багато смертельних змій і комах, тому там розбираються в цих речах.

В роті невідомого були відсутні бічні різці – ознака гіподонтіі, рідкісного генетичного розладу. Це була зачіпка. Але зубна карта і відбитки пальців небіжчика не відповідали жодній з карток в архівах Австралії і Нової Зеландії, американського ФБР і британського Скотленд-ярда. Розміщення фото в газетах теж не допомогли встановити особу. Поліція перевірила 250 заяв громадян про те, що тіло належить їхньому другу чи родичу – вони не підтвердилися.

ХИБНІ ДОКАЗИ

Як в поганих детективах, докази виявили несподівано. Наступного року на вокзалі Аделаїди відкрили забуту в камері схову валізу. Серед одягу в ній була індикаторна викрутка, ножиці з гостро заточеними кінцями і перероблений на заточку столовий ніж. Ярлики на одязі у валізі також були зрізані. Зате на краватці, майці і мішку для прання було написано ім’я «Т. Кін». Здавалося, розгадка близька, але в жодній англомовній країні ніякий схожий під опис Т. Кін не зникав.

Австралійські поліцейські зробили логічний висновок, що напис «Т. Кін» залишили, щоби заплутати слідство.

ШИФР

На початку літа поліція зробила гіпсовий бюст невідомого і повторно оглянула речі перед похованням трупа. Тоді в секретній кишені штанів знайшли згорнутий клаптик паперу зі словами «tamam shud». Філологи розповіли, що це слово «кінець» з останньої сторінки збірки «Рубайат» знаменитого перського поета Омара Хайяма.

Дізнавшись про знахідку з преси, доктор Рональд Френсіс приніс в поліцію рідкісне видання «Рубайат» Омара Хайяма з вирваним з останньої сторінки фрагментом. Папір відповідав клаптику в штанах сомертонської людини. Френсіс присягався, що знайшов книгу на задньому сидінні машини після того, як залишив її незамкненою в містечку поряд з Аделаїдою вночі 30 листопада 1948 року, тобто напередодні вбивства.

WRGOABABD MLIAOI WTBIMPANETP MLIABOAIAQC ITTMTSAMSTGAB

СТАРИЙ ЗНАЙОМИЙ

На книжковій обкладинці було вказано телефонний номер колишньої медсестри Джесіки Томпсон. Вона жила в Гленелзі, приблизно в 400 м від місця, де виявили тіло. Міс Томпсон заявила, що не знає загиблого. Однак впізнала «Рубайат»: в 1945 році вона подарувала книгу лейтенанту на ім’я Альфред Боксолл. «Ось він!» – зраділи поліцейські і приготувалися закрити справу.

Наступного дня детективи знайшли Боксолла живим і здоровим в Сіднеї. Остання сторінка його примірника «Рубайат» була неушкоджена.

Відтоді розслідування тупцювало на місці. Основну увагу приділяли спробам знайти ключ до шифру. Через 30 років дешифрувальники міністерства оборони Австралії дійшли висновку, що символів на звороті книги недостатньо для створення осмисленої фрази. Неможливо навіть визначити, шифр це або нісенітниця.

НОВИЙ ПОВОРОТ

Справа не відпускала слідчих.

У 1994 році експерти вирішили, що сомертонського чоловіка отруїли дигоксином – ліками для серця. За три місяці до наших подій від дигоксину помер помічник міністра фінансів США, який передавав секрети Радянському Союзу.

Професор анатомії Мацей Хеннеберг досліджував фото вух невідомого і виявив, що верхня порожнина його вушних раковин більша за нижню. Цю особливість має 1-2% представників європеоїдної раси. Вчені оглянули фото сина медсестри Джесіки Томсон, Робіна, який помер в 2009 році. За їхнім висновком, він мав подібну форму вух і не мав бічних різців. Можливо, Робін був сином сомертонця. Аналіз ДНК міг би підтвердити цю версію, але досі немає дозволу на ексгумацію його тіла для порівняльного аналізу.

В 2013 році дочка Джесіки Томпсон розповіла австралійським телевізійникам, що її мати цікавилася комунізмом і могла говорити російською, але ніколи не розповідала, як вивчила цю мову.

Кілька місяців тому був опублікований аналіз ДНК, згідно з яким виявлене в Австралії тіло має гени індіанців, президента США Джефферсона і майже напевно проживало на Східному узбережжі Америки. З роками все лише заплутується. Швидше за все, загадку сомертонського чоловіка ніколи не розгадають.

Джерело

Автор: (sureman)

Статус: Опытный писатель (436 комментариев)

Подписчиков: 13

Комментировать