Гулліт, Тотті та ...Аршавін.

Вчора шановний Артем Франков висловив припущення, що С-П та російські футболісти по причині антидопінгових рішень можуть бути відлучені у 2020 році від змагань. Ряд блогерів, у тому числі і я, висловили свій сумнів у цьому, бо дуже вже глибоко підтримують газові гроші діяльність УЄФА. На жаль наші припущення, що Франков помиляється, підтвердилися вчора увечері на жеребкуванні фіналу ЧЄ-2020.

Я дуже здивувався, коли разом з світовими зірками , чемпіонами світу та Європи Гуллітом, Тотті, Касільясом раптом з*явився Аршавін. Мені стало, як і іншим, ще раз ясно, хто і що править у цьому королівстві кривих зеркал. Ні, у мене особисто не має якихось претензій до радника генерального директора Зеніту по молодіжному футболу, бувшому гравцеві лондонського Арсеналу, Зеніту, Кубані та Кайрату Андрію Аршавіну, тим більше, що він формально є бронзовим європейським лауреатом 2008 року. Йому сказали і він вийшов. Але по своєму вкладу у світовий футбол його поява на фоні того ж Гулліта була кумедна.

І я подумав, а чому та регочуща в обличчя Шевченку фігура, по волі долі сидівшая разом з ним на цьому форумі, не запропонувала для цієі церемоніі від Украіни, наприклад, срібного призера ЧЄ-88 Беланова, який у роки прекрасноі гри Гулліта мав звання кращого гравця Європи. Не здогадався, чи не схотів, чи нема було коли. Але втім, хто б його питав, чи, тим більше, слухав. Все у світовому футболі вирішують інші аргументи. Суддівський футбольний корпус це підтвердить.