Команда мрії Ігоря Суркіса: яким буде Динамо, якщо врахують повчальний урок від Яремчука?

Ось дуже цікава пропозиція для керівництва Динамо. У чомусь можна погодитись, із чим посперечатись. Але є підстави для міркувань. На сайті 24 футбол.

Сергій Тищенко розкритикував кадрову політику Динамо і пропонує столичному клубу альтернативний варіант.

Останні 3-4 роки київське Динамо запросило близько 20 нових гравців.

Всі інші – погано або дуже погано. Бразильці провалилися. Персонажі типу Самбрано не зіграли взагалі жодного матчу та задоволені тим, що мають контракт із клубом. Цього вистачає. Кадірі, Родрігес, Соль виявилися не готовими до схеми гри Динамо. Караваєв не виграє конкуренцію ні в захисті, ні у півзахисті. Більше використовується, як гравець ротації. Дуелунд ніяк не може вилізти з травм.

Суть у тому, що в такий непростий для команди час на перше місце виходять не легіонери чи запрошені футболісти, а власні вихованці. Зараз важко уявити Динамо без Циганкова. Бурда перед травмою був шефом оборони. Перші кроки робить Попов. Лівий фланг захисту ослабне без Миколенка. Бєсєдін вигравав конкуренцію на позиції форварда. Шепелєв – ключовий гравець середини поля.

Якби за останні роки не було всіх динамівських новачків, то хіба стала б команда слабшою? Можливо, навпаки – завдяки власним гравцям рівень став би вищим, а київський клуб отримав ще декілька нових імен. Так би мовити, капіталізував гравців.

пантіч вербіч

Всі розуміють, у який скрутний час живе Україна. Економіка держави – не найкраща. Відповідно можливості клубів падають. Це при тому, що у світовому футболі ціни на гравців тільки зростають. До прикладу, Динамо шукає забивного нападника. Такий форвард, який одразу зможе "зробити різницю", коштуватиме близько 10 мільйонів євро. Можна купити дешевше, але є багато ризиків, що повториться історія Соля або Жерсона.

У Динамо полюбляють говорити про довіру до власних гравців. Напевно, це єдиний шлях розвитку клубу. Європейські гранди слідкують не за Вербічем чи Кендзьорою, а проявляють інтерес до Миколенка та Циганкова. Школа Динамо працює дуже добре завдяки селекції, умовам роботи, запрошенню іноземних спеціалістів.

Зараз уже зібралося дуже цікаве покоління гравців 1998-02 років народження, які через 5 років можуть стати основою команди. Як би там не було, але традиції українських футболістів у Динамо завжди були дуже сильними. Таким чином може збутися мрія вболівальників "біло-синіх" та Ігоря Суркіса – команда складатиметься із власних вихованців.

Парадокс: у Динамо вже декілька років існує проблема із форвардом, а власний вихованець, не потрібний рідному клубу, став справжньою зіркою у Бельгії. Думаю, що ціна Романа Яремчука вже влітку складатиме понад 20 мільйонів євро. Просто у Києві не захотіли вірити і чекати розвитку талановитого нападника.

У цій ситуації абсолютно незрозумілим виглядає запрошення молодих іноземних гравців. Якою може бути користь від Каргбо, Окороко чи Беніто, які радше нашкодять, ніж власне принесуть цю користь.

Пропоную власну (оптимістичну) версію того, яким може стати Динамо через 5 років. Саме на основі молодих власних вихованців.

Голкіпер: Руслан Нещерет

Як би це парадоксально не звучало, але проблемою голкіперів Динамо став Олександр Шовковський. Дуже важко замінити кіпера, який грав 20 років. Звичайно, молоді воротарі рівнялися на СаШо, тож виникли проблеми, бо кожна копія – гірша за оригінал. Це згубило Рудька, Коваля і так далі. Важливо бути самим собою.

Думаю, що Руслан Нещерет – якраз самодостатня особистість. Він такий як є – зі своїми сильними сторонами та недоліками. При цьому має прекрасні воротарські якості. Зріст під 2 метри, врівноваженість характеру, холоднокровність, виваженість, гра ногами.

Крок за кроком потрібно працювати в напрямку переходу Руслана до першої команди. Хоча б на рівні розуміння вимог. Зізнаюся чесно: коли Бойку зробили операцію на спині і він вибув на деякий час, певні перспективи повинен був отримати саме Нещерет. Посидіти бодай на лавці першої команди у 18 років – це вже дуже добре.

Правий захисник: Данило Скорко

Певний час були сподівання, що Олександр Тимчик стане гравцем першої команди. Хлопцеві вже 23 роки, але стабільністю й не пахне. Є певний рівень, який не зростає. Микиті Кравченку все зіпсувала травма, яка забрала у нього цілий рік. Буду радий, якщо він бодай залишиться у професіональному футболі.

скорко

Минулого року в Юнацькій Лізі УЄФА Динамо відчуло проблеми у виїзній грі проти Андерлехта. Правий фланг захисту киян просто розвалювався. У ході матчу на цю позицію вийшов 16-річний Скорко, який зумів погасити пожежу. У Скорка є всі дані для того, щоб стати успішним, сучасним фланговим захисником. Прекрасні швидкісні якості, вміння підключатися до атаки, гра на оборону, робота із м’ячем, лідерські задатки...

Правий центральний захисник: Денис Попов

Ще минулого року Динамо перебувало в пошуку правого центрального захисника. Альтернативи Бурді не було. На цій позиції пробували навіть капітана команди Сидорчука. Нічого доброго із цього не вийшло.

Виявилося, що не потрібно шукати та витрачати гроші, якщо під носом є власний вихованець Денис Попов, який спроможний бути успішним у першій команді. Кубковий матч проти Шахтаря тільки підтвердив, що Денис може навіть приносити перемоги у важливих іграх.

Загалом, після травми Бурди, немає враження, що Динамо втратило у центрі захисту. Прийшов молодий власний вихованець, який без проблем адаптувався, має величезне бажання та подальші перспективи. Просто не треба йому перешкоджати, і більше працювати з ним. Головне, щоб травми його оминали.

Лівий центральний захисник: Олександр Сирота

На виїзну гру проти Мальме літав захисник Сирота. Він не потрапив у заявку, але тренерський штаб однаково бачить у ньому перспективу. На зимових зборах талановитому захиснику повинні дати шанс себе проявити.

У минулому сезоні Юнацької Ліги УЄФА Сирота грав у парі із Поповим. Вони наче доповнюють один одного. Якщо Денис – більше силовий гравець, намагається діяти на випередження, грає на межі фолу, то Сирота – інтелектуальний захисник, вміє читати гру, передбачити маневр суперника.

Лівий захисник: Віталій Миколенко / Владислав Дубінчак / Роман Вантух / Костянтин Вівчаренко

Зараз уявити Динамо без Миколенка – неможливо. Але, думаю, він повинен піти, щоб не втратити власний розвиток і прогрес. Тут важливо, щоб Динамо отримало не тільки гроші, але й репутацію у Європі. Вже давненько ніхто із "динамівців" не був успішним за кордоном. А приклади перетримування показують, що це не йде на користь нікому.

Як би там не було, але в системі Динамо є багато гравців, які з часом можуть стати основними на позиції лівого захисника. Свого часу мені здавалося, що таким швидко стане Влад Дубінчак. Непоступливість, бійцівські якості та характер робили із нього дуже цікавого оборонця. Але бачимо, що прогрес у Влада не такий великий.

дубінчак

Доволі непогано в Олімпіку проявив себе Вантух, але поки що його рівень недостатньо високий. Потрібно ще пограти в оренді, щоб остаточно зрозуміти подальші перспективи. Багато хвалять Вівчаренка. Це футболіст із двома серцями, здатний виконувати дуже багато роботи на полі. Саме такими завжди були флангові захисники у Динамо.

Опорний півзахисник: Микола Михайленко

Донедавна був переконаний, що Ахмед Алібеков стане провідним гравцем середини поля Динамо. Але сталося так, що талановитого опорника почали ставити на позицію центрального захисника. Ахмед просто втратив час, мінімум два роки. Він не розвивався і не отримував ігрової практики. Влітку перейшов до Слована, де також не має стабільної довіри.

Із Динамо – на вихід: 6 гравців київського клубу, яким потрібно терміново рятувати свою кар'єру

Були сподівання на Богдана Білошевського, але і йому бракує розвитку. Є хороші фізичні якості, вміння вести силову боротьбу, але цього замало для сучасного футболу.

Зараз мені імпонує Микола Михайленко. Це гравець більш сучасного типу, який може не тільки відбирати м'яч, але й розуміти гру, починати атаки, має футбольний інтелект.

Центральний півзахисник: Ярослав Надольський

У сучасному футболі є поняття box-to-box. Тобто, гравець півзахисту діє від штрафного майданчика суперника до власного, виконуючи величезний обсяг роботи. При цьому має у своєму арсеналі багато якостей.

надольський

Ярослав Надольський – саме такий гравець. Він максимально підходить для гри в середині поля. Має хорошу антропометрію, що дає можливість бути успішним у силових єдиноборствах та грі на другому поверсі. Працьовитість дозволяє йому ставати важливою персоною як в обороні, так і в атаці. При цьому у Ярослава дуже хороший дальній удар і вміння приймати нестандартні рішення.

Атакувальний півзахисник: Сергій Булеца / Богдан Лєднєв / Вікентій Волошин

Упродовж двох років у першій команді надаються шанси Шапаренкові. Наразі він їх не використовує. Складається враження, що футбол для цього хлопця – не найважливіше у житті. Десь бракує характеру, аби врешті хоча б мати стабільну ігрову практику. Довго так тривати не буде. Якщо цьогоріч Микола не стане провідним гравцем Динамо, то є всі підстави очікувати, що клуб зробить ставку на інших.

Сергій Булеца поки загубився у дорослому футболі. Це нормально, бо будь-якому молодому гравцеві потрібен час. Удар, пас, бачення поля – це добре. Але для того, щоб стати успішним у дорослому футболі, потрібно мати хорошу фізичну підготовку і міцну психологію. Якщо Петраков використовував сильні сторони Сергія у збірній, то у СК Дніпро-1 виникли проблеми. Списувати Булецу ще зарано. Наступні 2 роки будуть вирішальними.

Сенсаційне Динамо-2016, яке вибило Бенфіку і Наполі: зірки Юнацької Ліги УЄФА – де вони зараз?

Чудово проявив себе Лєднєв, який за півтора роки відчув смак дорослого футболу. У хлопця все добре – впевненість, прекрасно поставлений удар, націленість на ворота. Головне – він може давати швидкість у середині поля. Є підозра, що це – далеко не межа, і Богдан спроможний стати ще сильнішим. Думаю, вже влітку в особі Лєднєва Динамо може отримати дуже серйозну бойову одиницю.

Одним із найбільших талантів у системі Динамо вважають Вікентія Волошина. Він сильний у плані креативу, спроможний зробити різницю завдяки швидкості, має прекрасне бачення поля, удар, роботу з м’ячем, діє по всій ширині атаки, зміщуючись на фланг.

Якщо відверто, то поточний сезон у Волошина не такий яскравий. Думаю, що тут справа у дорослішанні. Йде перебудова організму. Можливо, характеру та концентрації не вистачає. Але все в його руках, ногах та голові. Потенційно він може вирости у дуже сильного гравця європейського рівня.

Правий півзахисник: Георгій Цітаішвілі

Думаю, що Гія вже зараз міг би стати корисним для першої команди. Минулого сезону в тих матчах, що йому довіряли, він каші не псував. Можливо, досвіду не вистачає, але мотивація все компенсувала. Потрібно просто працювати із ним, довіряти, щоб він розумів свої перспективи та відчував підтримку тренера. Сам по собі не зможе в один момент стати топ-гравцем. Рано чи пізно доведеться прощатись із Циганковим, тому вже зараз потрібно думати, що буде потім. Цітаішвілі тут – головний варіант.

Лівий півзахисник: Артем Шулянський

На сьогодні – це, мабуть, найбільший талант і перспектива у системі Динамо. Дуже хороше розуміння футболу, робота із м’ячем, обіграш суперника, здатність відчути епізод, взяти на себе відповідальність. Головне – складається враження, що Артем кайфує від футболу. На мою думку, потенціал у Шулянського – дуже високий. На рівні зі Скорком він має високі шанси на першу команду.

шулянський

Форвард: Владислав Ванат / Євген Ісаєнко / Назарій Русин

Форвард коштує великих грошей. Так вже сталося, що у системі Динамо зібрані відразу декілька талановитих гравців. Одразу зауважу, що не вірю у Супрягу.

Русин має відчуття голу. Може знайти свій момент у штрафному суперника. Для Назарія важливими є підтримка півзахисту і довіра тренера. Напевно, Русина можна порівняти із Яремчуком, якому давали шанси, проте не довіряли. Після невдач відразу залишали на лавці. Назарію важливо грати, щоб відчути сили. Потенційно він може вирости у сильного нападника. Перша частина сезону підтверджує, що у нього є перспектива.

Ісаєнко – форвард, націлений на ворота, дуже наполегливий. Шукає, як хижак, помилки суперника і тисне на захисників. За манерою схожий на Ісмо Бангура. Легкість рухів, робота з м’ячем, вміння обіграти, випередити, зіграти на добиванні – це його чесноти. Останнім часом Женю турбують травми, через які він не може стабільно грати. Проблема Ісаєнка в тому, що йому бракує м’язів – це причина різного роду пошкоджень.

Впевнений, що велике футбольне майбутнє чекає Влада Ваната. Цей нападник має всі задатки, щоб бути успішним форвардом. Прекрасно діє на швидкості, має гольове чуття, може атакувати з глибини або бути вістрям атаки. Йому тільки нещодавно виповнилося 18 років, а він вже змусив говорити про себе на рівні юнацьких та молодіжних команд.

Не меншого інтересу, ніж гравці, заслуговує головний тренер Динамо U-19 Ігор Костюк. Успіхи команди та прогрес гравців – його заслуга. Команда Костюка може бути агресивною та просто знищувати суперника, а може вичікувати, поки опонент припуститься помилки. Дуже важливо, що Костюк – хороший психолог, який передає впевненість гравцям, не боїться довіряти молодим. Думаю, з нього може вирости вельми і вельми сильний тренер. Колись він був обдарованим футболістом, але кар'єра склалася не зовсім успішно. Той досвід багато в чому став вирішальним для Костюка-тренера.

https://football24.ua/komanda_mriyi_igorya_surkisa_yakim_bude_dinamo_yakshho_vrahuyut_povchalniy_urok_vid_yaremchuka_n579275/