Якби це були не контрольні ігри, то загальне враження від трьох останніх матчів за участю Динамо окрім жалю по хорошій грі, нічого не викликає. Є, правда, і певний прогрес у грі киян - впевнено доходять до штрафної суперника, а там губляться і втрачають контроль над м"ячем. Таке складається враження, що гравці Динамо, дійшовши до штрафної, не знають, що робити далі.
Вже й збірники з"явилися в основі, а зігранності не видно. Мене вразив Попов, який не дограв до кінця зі своїм візаві і той віддав гольовий пас. Шкурін сьогодні теж загубився на полі і як результат такої гри - заміна на Кулача, в якого теж гра виходить ніяка. Кудись загубився Антюх. Хлопці, вам Мірча дав карт-бланш. Старайтесь, будьте на виду і забивайте голи, бо без голів вам нема що робити в Динамо. В цій ситуації просто цікавість бере, а що покаже в нападі хлопець з Венесуели. Звичайно, простий вболівальник хоче бачити від своєї Команди азартний футбол з багатьма забитими голами і перемогами своїх улюбленців навіть у контрольних іграх. Кожен з нас ( нам так здається) думає, що часом розбирається в тактичних схемах краще ніж коуч.
Мені пригадуеться 2006 рік, коли наша Збірна оформила участь в ЧС-2006 прямо з першого місця. Блохін сказав - Блохін не підвів. Але якщо пригадати підготовку до того чемпіонату світу, то спогади будуть не з приємних. Нічия з Лівією, поразка від Македонії, нічия зі словаками, поразка від французів та розгром від Англії, не додавали впевненості в успішності Блохіна-тренера.
Можливо, така гра - це не що інше як просто тренувальний процес, який не має нічого спільного з майбутньою вишуканою гольовою феєрією динамівських хлопців. Хто дивився динамівські матчі в першому циклі передсезонної підготовки, той помітив і може з впевненістю сказати: другий склад Динамо виглядає краще ніж те, що ми бачимо сьогодні. Там було більше взаєморозуміння між виконавцями, менше метушні і більше голів. І до речі, ні разу не програли.
Сьогоднішня гра з більбавцями вийшла якоюсь дуже дивною. Атлетик завдав один удар у ствір воріт і забив єдиний гол ( тай то, скоріше за все було "положення поза грою"). А Динамо тільки те й робило, що накручувало круги навколо штрафної іспанців, не наважуючись на дальні удари. Як це пояснити? Можливо, така була задумка тренера - якнайбільше виснажити суперника фізично. Але ж футбол така штука, що його, як в театрі чи опері, дивляться вболівальники і вимагають зрєліщ, тобто голів, без яких футбол - не футбол.
Частина гравців вже сьогодні показує те на полі, що й хоче бачити глядач - яскраву комбінаційну гру з фінтами Зідана, обводками від Гарінчі і Ромаріо. Мені здається, що Богдан Лєднєв буде грати в основі Динамо вже з першого туру. Тимчик може регулярно виходити в парі з Караваєвим, а Дубінчак в парі з Миколенком. Навряд чи будуть у цьому сезоні зроблені якісні трансфери, хоча до закриття вікна ще досить часу. Мені здається, що Луческу зробить ставку на вихованців динамівської школи. Те, що ця школа працює з прекрасною віддачею, говорить виграний титул Чемпіонів Світу нашою молодіжкою під керівництвом Петракова, де було чимало молодих динамівців.
Попереду ще кілька контрольних матчів, але визначатись треба вже сьогодні: на кого з виконавців зробити ставку на цей сезон? І якщо це будуть вчорашні дублери, то футбол тільки від цього виграє. А за прикладом далеко ходити не треба - імена Іллі Забарного, Владислава Ваната, Богдана Лєднєва, Олександра Тимчика... говорять самі за себе. Треба давати цим гравцям можливість проявити себе у новому сезоні.
Більше довіри і ці хлопці не підведуть. Такі думки у мене викликала передсезонна підготовка Динамо. Хочеться, щоб Динамо заграло і зіграло краще, ніж у минулому сезоні і знову виграло все, що можна в Україні і не тільки. А для цього треба свіжу силу, яка у Динамо є.