Настав час «вмикати Тайсона» Після того, як «Шахтар» під керівництвом видатного тренера сучасності достроково забронював собі останнє місце у групі Ліги чемпіонів, настав час «забезпечувати чемпіонство». І тут, на відміну від Ліги чемпіонів, є купа варіантів. Перший із них – арбітри, які за допомогою ВАРу шукають і «знаходять» одинадцятиметрові у ворота головного конкурента «Шахтаря».
Як на мене, чесніше було би одразу призначати одинадцятиметровий у ворота київського «Динамо» у кожному із матчів, що залишились, і не смішити людей «переглядом епізодів» тривалістю у кілька хвилин. Але цього не досить – динамівці можуть відігратися і забити ще. Тоді настає час «вмикати Тайсона». Пригадуєте як позаторік футболіст на таке чи то ім’я, чи то прізвище, раптово «почув расизм» з трибун стадіону у Хвркові під час матчу «Шахтар» - «Динамо». Почув саме тоді, коли динамівці ось-ось мали зрівняти рахунок. Але після сліз Тайсона, якого щось невідоме дуже сильно образило, вже було не до футболу. До речі, за два роки ми так і не почули притомного роз’яснення того, що саме довело того Тайсона до сліз. Як на мене, заплакав він від того, що «Динамо» мало ось-ось забити і зупинити атаки киян міг лише «расизм». Тепер це повторилося знову. Цього разу «расизм» різко відчув футболіст полтавської «Ворскли», яка зненацька забила у ворота «Динамо» після чого разом із арбітром цілком професійно цей успіх охороняла і примножувала. За словами полтавського футболіста, хтось із динамівців назвав його «чорним», про що той полтавець не забув, а попросив занести це у протокол! Усі знають, в якій боротьбі проходять матчі українських футбольних команд, які інколи дуже важко назвати футболом. Усі добре чують, що кажуть один одному футболісти під час цієї боротьби. Різне кажуть. Але після гри усі тиснуть один одному руки – чого не ляпнеш у запалі… І ніхто не біжить записувати почуте від суперника у протокол. А цікаво було би почитати… Відомо, що іноземці, які потрапляють у колектив молодих українців, найперше навчаються самі знаєте яким словам. Вони постійно їх чують і самі потроху починають вживати. Той полтавець – не виняток! Він теж не раз і не два чув на свою адресу «ненормативну лексику» і це його якось не ображало. Але знайшовся хтось розумний і порадив йому образитись на «расизм», причому саме у матчі проти «Динамо». І це лише початок…Бо окрім «расизму» нині є ще й «гомофобія». А у складі «Шахтаря» - гравець на прізвисько Педріньйо…Сподіваюсь, що його «увімкнути» не додумаються. Добре, що нинішніх «борців з расизмом» не було у роки мого дитинства, коли уся планета була у захопленні від футболіста, якого цілком офіційно називали «Чорною перлиною». І цей гравець не ображався. Бо це був Пеле! Микола Несенюк