Чи треба Газзаєву йти у відставку?

-->-->-->

Часто останнім часом, коли дивлюся на гру Динамо, то дуже нервую і думаю: навіщо все те треба, а потім коли емоції влягаються, то зявляються інші різні думки.

В Динамо завжди було важко молодим пробитись до стартового складу, бо треба володіти не меншою, а то й вищою майстерністю ніж гравці основи, де грали і грають, як правило, зірки. А як же набути кращих кондицій ніж основа, граючи в дублі та виходячи на заміну? Тому вже якщо хто й проривався, той дійсно ставав новою зіркою. Зовсім інший підхід продемонстрував Сьомін коли, наприклад, почав безперервно ставити до основи Кравця, очевидно, що не готового ще на всі 100% для 1-ї команди. В результаті цілий рік Кравець безперервно-монотонно бігав по полю, ні чим особливим не відзначаючись і збираючи критичні стріли на свою адресу. А потім був прорив, відомості про який почали поступати ще з передсезонних зборів, а у всій красі той прорив був продемонстрований у матчах з Валенсією. І яка ж печаль, що трапились на злеті форварда такі важкі травми. Маю надію, що Кравець відновиться і буде прогресувати і виросте в справжню європейську зірку.  Газзаєв пішов ще далі і почав регулярно ставити в основі вже кількох дублерів одразу. Особливо показовим є ситуація з Ярмоленком. Яких тільки «епітетів» від «доброзичливців» він не наслухався за останній рік, хоча частенько й справедливих. Але тепер стали очевидними результати тієї довіри: Андрій почав різко прогресувати і додаватиме в майстерності й надалі. Хоча очевидно для багатьох й те, що задля миттєвого ситуативного результату необхідно було ще рік тому на місті лівого атакуючого півзахисника ставити Маграо, а не Ярмоленка. Нині Газаєв ставить постійно Гармаша, на якого починає збирається «ополчєніє» критиків і, якщо залишиться тренувати команду, постійно буде йому довіряти й надалі, не зважаючи на шквал критики, на поточні часто невдалі  результати і конюктуру, бо навіть коли молоді дублери наїдаються футболу Газаєв примушує їх грати далі через неможу і саме в такій ситуації росте клас гравців і якщо ніяких «вальтів» і «зірочок» Гармаш не зловить, то перетвориться у дуже класного півзахисника. Ось тільки є одна велика проблема: Динамо з Києва – клуб, від якого вимагають результату зараз, в цю саму мить і ніхто чекати не хоче, тим більше роками.  Якщо ж залишиться Газаєв, то мені здається, він вибудує постійний кар’єрний ліфт для вихованців клубу, а як показує історія Динамо, то справжніми зірками, аж до Золотих м’ячів, справжньою основою стають лише свої. Не сумніваюсь, що у «ліфті» нагору з тим чи іншим рівнем успішності поїдуть поступово: Зозуля, Петров (з нового року), Гармаш, Калитвинцев, Ярмоленко, Кравець, Хачеріді, Коваль і «прімкнувшіє к нім» молоді легіонери: Бертольо, Анре, Гільєрме, Теміле. Щоб всі ці гравці стали фундаментом основного складу необхідний час і на жаль без втрат цього досягти не можливо. Отож, коли прийде новий тренер, якийсь прагматик, і наведе порядок в обороні та в інших ланках, то задля миттєвого покращення результатів він змушений буде спиратись на досвідчених, але не таких перспективних футболістах, а більшість з перерахованих молодщих гравців підвищуватимуть свою майстерність в молодіжному складі або по арендах. Що краще? Для мене, якби до приходу Газзаєва мені сказали, що буде так як є, то я б не погодився, але тепер коли ми влізли в цю перебудову і значна частина шляху вже пройдена, я сумніваюсь, що Газзаєву треба йти у відставку. В будь якому випадку після закінчення повного контракту ми матимемо зовсім нову команду і надзвичайно перспективну. І якщо не сам Газзаєв, то прагматик, що прийде після нього, досягне на основі капітально спаханого і удобреного грунту фантастичних результатів.