У шкільні роки я був кепським волейболістом. Після моєї подачі м'яч ніяк не хотів перелітати через сітку. Тому коли приходила моя черга подавати, я хапався за живіт і сльозно вициганівав заміну. Зате вже у зрілі роки,коли спробував зіграти волейбол у басейні, ось тут відчув себе королем. І сітка натягнута не дуже високо – м'яч обов'язково перелетить, і після успішно виконаної подачі можна з чистою совістю пірнути у прохолодну глибину – нехай партнери віддуваються, поки я освіжаюся.
Такий він волейбол-найнародніший вид спорту. Ви вважаєте, що футбол народніший? А спробуйте поганяти футбольний м'яч у басейні. На пляжі теж не дуже вийде: знаю, пробував. А у волейбол можна грати на траві, у воді, на піску. Якщо є бажання, можна кремлівську стіну замість сітки використати.
Але головна перевага волейболу, що це найбільш миролюбний з ігрових видів спорту. Не можна торкатися рук суперника, не прийнято бити його м'ячем по голові, руками бити теж суворо заборонено. Дивуюся, що в цьому пацифістському виді спорту росіяни постійно серед найсильніших. Вигравши турнір Олімпіади у Лондоні, вони хотіли повторити тріумф торік у Токіо. Але на очах у всієї країни нарвались на французів, які вирішили взяти реванш за Бородіно.
Говорять, що перед фінальною зустріччю підступні галли посилено лопали суші з жабенятиною. На жаль, спроби визнати цю страву допінгом ні до чого не призвели, і команда зі гучною назвою ОКР повернулась додому із "сріблом". Зате їхній глава держави помстився, й приймаючи у себе месьє Макрона, посадив французького гостя на задвірках свого безрозмірного робочого столу. Знатимете, як ображати наших!
Євген Шрайман