Цей вид спорту з"явився у програмі Олімпіад у 1964-му році, замінивши свого кузена на ім'я скелетон. Справді, не вписується така потойбічна назва у святкову й піднесену атмосферу Ігор. Тільки у Солт-Лейк-Сіті -2002 відбулося повернення реабілітованого скелетона: мабуть, мормони зі штату Юта досить ліберальні і не забобонні.
Та ця дисципліна перебуває під юрисдикцією міжнародної федерації бобслею, тож до сьогоднішньої теми не відноситься.А в санному спорті права гегемона належать німцям: спершу східним, а з 1992 - об'єднаним. Якщо хтось і відтісняв їх від вищої сходинки п"єдесталу, то це були або родичі-австрійці або італійці - всі з півночі Аппенінського півострова і кожен з типово німецьким прізвищем. Єдине ж не "тевтонське" олімпійське золото виграла у Лейк-Плесиді латишка з типово українським прізвищем Віра Зозуля.
На всіх Іграх в нинішньому сторіччі латвійські саночники, як і росіяни, вище другого-третього місця не піднімаються. В Пекіні-2022 і ті, й інші залишилися без нагород. Цікаво, що саночникам з Росії "рекомендували" не здоровкатися і не обійматися з українськими спортсменами, щоб "не створювати їм зайвих проблем».
Невдовзі, щоб представники поребрика нікому не створювали проблем, FIS (Міжнародна федерація санного спорту) відсторонила їх від усіх міжнародних змагань. Щоправда, ненадовго. Арбітражний суд цієї організації відновив саночників країни-агресора у їхніх правах, вирішивши мабуть, що до зими ще далеко, а там як казав Ходжа Насреддін, "або ішак здохне, або падішах". Та кремлівський падішах та його ішаки ще дихають, тому на росіян знову наклали саночне ембарго. Здоровенькі були!
Євген Шрайман