Судді, мотивація суперника, концентрація - що за маячня?

Дуже багато вболівальників, яки бажають бачити гарний футбол, але для кожного слово гарний маю своє значення. Тому так багато суперечностей коли обговорюють гру,наприклад, Динамо. Вболівальникам, насамперед , важливо мати позитивний результат команди, а гра на другому плані , бо вона інструмент для здобуття очок, а не самостійна частина футболу.

Гра для футболістів - це набір технічних та тактичних дій, це комбінації та домашні готування, це висока індивідуальна майстерність, але деякі помилково вважають, що після закінчення футбольної Академії перед нами справжні професіонали. Ні та й ні!!! Якщо не згодні, то подивиться на випускників вишів, невже всі вони вже готові спеціалісти та здатні виконувати поважні справи? Ні, треба ще багато років працювати під наглядом старших колег, щоб опанувати свою професію. Лікар, інженер, вчитель - це професії де треба багато вчитись, щоб через багато років бути здатним виконувати не тільки перші-ліпші завдання, а дуже складні. Та навіть слюсар, токар, фрезерувальник повинен багато чому вчитися, щоб робити свою справу гарно.

Невже у футболі все інакше? Життя давно волає, що стати справжнім професіоналом можна лише несамовито тренуватись та виконувати всі настанови тренерів. Так що тренер у футболі на першому місці, бо саме він з купи гравців робить команду, яка здатна не тільки рекламу на футболках демонструвати, а й вигравати трофеї, кубки та медалі. А тренеру теж не триматись старого багажу, а вчитись кожного дня , бо футбол не мертва істота. І це , як на мене, давно зрозуміло, але бачу не всім. Тому роль тренера у футболі не номінальна, а саме головна, бо він своє бачення футболу реалізує, тобто повинен це робити, з футболістами, будуючи команду. Футбол - командна гра и роль кожного гравця на полі має велике значення, а саме тренер повинен гравців ставити на ті позиції, де вони максимально корисні, а не де футболіст має бажання грати. І ось тут починається конфлікт інтересів, який повинен вирішувати тренерський штаб та ще так , щоб задоволеними були всі. А хто бачить в діях футболістів думку, не пуляння м’яча вперед, а розрахована та не раз відпрацьована на тренуванні дія, після якої круглий затрепотів у воротах суперників… ЇЇ давно немає! Кияни грають по ситуації. Невже стратегічна думка в Динамо кудись подівалась , а з нею й тактична? А це робота саме тренерського штабу.

А ще тренер – це психолог, бо саме він повинен зробити так, щоб команда не тільки бажала перемогти, а ще була добре підготовлена та впевнена в своїх силах. Та не потрібно після результату, що не влаштовує команду , шукати змову проти клубу, у діях суддів помилки проти його команди, тощо, а казати суцільну правду, бо вболівальника можна обдурити кілька разів , але в постійну брехню він не повірить.

Ось вчора Динамо знов втратило два пункти , але що я чую від пана Луческу - судді щось не так наробили, проти Динамо всі грають дуже мотивовано та ще багато дичини… Але в мене дуже просте запитання - а куди в Динамо зникла мотивація, чому команда давно повзає, а не біжить, чому так багато помилок, особливо в захисті, як сталося, що перед початком чемпіонату УПЛ Динамо відводили роль лідера та майбутнього чемпіона , а насправді бачу щось дуже дивне. І це не одна гра, а всі матчі за участю Динамо, навіть ті, де вдалось перемогти гри, яка задовольняє не дуже вибагливого вболівальника , немає, а що казати про тих , хто бачив справжнє Динамо, а не цю дуже погану копію на легендарну команду.

Як на мене, Суркіс дуже помилився , коли призначив Луческу головним тренером Динамо, По перше, пан Луческу бачить футбол, який у Динамо ніколи не має бути, бо ця маячня, під назвою – тримання м’яча , ніколи не була візитною карткою легендарного клубу , завжди це були стрімкі контратаки, пресинг , висока фізична готовність та командна взаємодія.
Пам"ятаєте Лобановського, як він казав гравцям - треба пару голів забити та спокійно грати потім по результату. Чому наразі Динамо копіює стедентську звичку- все на останні хвилини відкладати? Чому? А с початку динамівські серця вбивали головні риси Динамо , бо результат тиснув на них, а конспекти Лобановського вони не в змозі були навіть зрозуміти, а потім пан Луческу остаточно випалив що залишилось . Тому і бачимо , як Динамо виглядає з командами, яки не мають страху перед киянами. Так що , треба рятувати Динамо , але без пана Луческу, бо він давно вичерпав себе , там суцільна порожнеча…