Привіт всім.
Яке ж ти солодке і приємне - відчуття перемоги нашої команди!!!! Давно я не відчував таких емоцій......Учора засинаю-, а в голові - ДИНАМО, сплю - ДИНАМО, прокинувся, снідаю - ДИНАМО......до жінки вже боюся доторкнутися......все одно вийде як в анекдоті про не побілену стелю....
Треба йти на роботу, а я як у тому фільмі : "А и не пойду!"....."А и не хочу"........І не пішов, зробив собі свято. У пошуках новин про команду надибав на це відео.Дуже приємно було повернутись в епоху народження перемог клубу , побачити усіх живими , здоровими....А ще приємно згадати учорашній повний стадіон , як у фільмі , і перемогу...Життя триває...(вибачаюсь, якщо це відео вже тут , на сайті показували)
P.S.Цікаво і дивно було бачити молоденького Ахметова поруч з Лобановським....навіть президенти вітались здалеку.
успеха в любой сфере жизни. Нам, футбольным болельщикам, повезло, что он выбрал
футбол, а футбол выбрал его.
В фильме, Игорь Беланов и Анатолий Демьяненко, говорят о том, что Лобановский для
каждого игрока был как отец. Алексей Михайличенко отмечает, что ребята поверили - с ним
они могут становиться лучше и лучше.
У меня эти слова сейчас ассоциируются и с нынешним тренером нашего Динамо.