Після сьогоднішньої атаки шахедів на Київ, маю надію, багато наших київських вболівальників, які зараз не живуть в бліндажах все ж хоч згадають нас, простих і непростих жінок та чоловіків з передка. Так звучить досить не дуже... Для когось. Але спробую пояснити чому я це пишу. Сьогодні вдалося швидко зігрітись і заснути після поста на СПшкі, але не пройшло і півгодини, як клята миша прогризла спальнік і почала зменшувати мою вагу шляхом відгризанням мого мизинця.
Тож довелося прокинутись, дістати пластиря з аптечки та змінити на нові з десяток клейових пасток для моїх сірих кривдників. Потім ліг, спробував заснути, але погані думки наче подуріли. І тут згадалося, що вже більш трох діб не задодив до Сашка і не знаю, як зіграло Полісся. Глянув результат та огляд на твоїйтрубі, а потім заліз в коментарі. Прочитав усі, плюсіки не ставив, бо карма не дозволяла в зв'язку з тим що пароль від основного аккаунту десь загубився. Мене дуже вразила агресія деяких вболівальників, причому не наводєлів, до обох команд. До не називаємого клубу, я її прекрасно розумію, але чогось захотілося, щоб така ж заттята злоба ускладнювала життя і скорочувала його синам тої проклятої країни, яка кожну хвилину нищить наших кращих синів та доньок. Вибачте за емоційність, не забувайте про нас, шанувальників і фанатів клубу Динамо Київ, які не завжди можуть подивитись футбол і яких його вже ніколи не подивляться. Вибирайте пріоритети правильно. Не забувайте що об'єкт ненависті у нас зараз тільки один. Не буде країни, не буде Динамо. Динамо Чемпіон! Слава Ураїні!