Сьогодні, 26 лютого, свій піввіковий ювілей святкує один із найкращих голкіперів українського хокею часів незалежності Костянтин Симчук.
В ті часи наша хокейна збірна була міцним горішком, яка за відносно короткий проміжок часу, пройшовши нелегкий шлях, виборола право грати в хокейній еліті. Це було чудове покоління хокеїстів, моїх ровесників.
Воротарська ланка в нас тоді була дуже потужна. Олександр В'юхін, Костянтин Симчук, Ігор Карпенко. Всі три наші воротарі - класні голкіпери! Гадаю нашим тренерам важко було визначити кращого, найсильнішого серед трьох воротаря.
Хокейний воротар - це особлива каста хокеїстів. Тому що ловити, приймати на себе шайбу, котру кидають у тебе щосили гравці команд суперників - це треба мати неабияку мужність.
Маю за честь сказати, що з недавніх пір особисто знайомий із Костянтином. Спочатку це була переписка у месенджері, трохи згодом ми зустрілися. 7 грудня 2023 року завдяки Кості здійснилася моя дитяча мрія, яку я плекав із дитинства. З середини 80-х років.
ВПЕРШЕ я побачив хокей професійних команд вживу. Це було неймвірно! Я закохався в хокей ще більше.
Крім того, Костя познайомив мене із одним із кращих наших хокеїстів, наряду із Дмитром Христичем, українською зіркою НХЛ - Олексієм Житником та ще одним нашим чудовим голкіпером Ігорем Карпенком.
То був чудовий день мого життя! День, коли здійснилася моя дитяча мрія!
Дякую тобі, Костя! З ювілеєм тебе! Перемоги, миру, здоров'я !!!
На світлині я із своїми друзями Сергієм та Іваном та з нашими улюбленими хокеїстами Костею Симчуком, Льошею Житником та Ігорем Карпенком.
7.12.2023. хол Палацу Спорту