Іван Литвиненко: «Динамо» назавжди в моєму серці!»

ТОЧКИ ЗОРУ

Сьогодні, 9 березня ц. р. в 745-го дня війни в Україні, повертаюся до свого анонсу, в якому розповів про телефонне спілкування з давнім і вірним уболівальником київського "Динамо", моїм Facebook(овим) другом-підписником.

Іван Литвиненко

Вже знаючи про те, що мій співрозмовник разом зі своїм сімейством давно живе у Варшаві, але, як і раніше, залишається вболівальником легендарного українського клубу, запитав його:

– Цікаво, що означають для Вас ці слова "Динамо", Київ?

- Це, як перше кохання...

Іван Литвиненко родом з Медвина, мальовничого села на Київщині, відомого своїм антибільшовицьким повстанням. Ріс без батька, мати працювала на фермі. Після 8 класу вступив до Таращанського технікуму, навчався на електрика. Подобалася математика, захоплювався шахами. З дитинства любив спорт, постійно був воротарем, коли грав з однолітками у футбол, хокей.

- А пам'ятаєте, коли вперше довідалися про динамівський клуб?

• Десь на початку сімдесятих років, з якогось дитячого журналу. Там був вірш про хлопчика, що приїхав до Києва і його все цікавило: де живе Блохін, Мунтян. Згодом додалися спортивні огляди по телебаченню, в журналі "Старт", в газеті "Комсомольское знамя".

В армії Іван служив у ракетних військах, в Одинцово, під Москвою. І згадує, що багато його товаришів по службі з різних республік, теж виявилися вболівальниками київського "Динамо". Кілька разів бачили ігри киян із московськими клубами, коли були щасливі усі, кому вдалося втиснутись у військовий автобус ПАЗ. Ну, а як було не запам'ятати цікаві трансляції, коли лунала команда: "Споруджуватися на підвіконнях!", щоб вчасно попередити про наближення начальства!?

Серед його кумирів був Віктор Юрковський, бо як тільки Іван почав набувати голкіперського досвіду, Юрковський став зіркою «Динамо». Особливо запам’яталися два його пенальті підряд у грі з ЦСКА у Москві. А ще зачіска: тоді чоловіки почали робити хімічну заливку, і Юрковський разом з Хапсалісом мали саме такі кучері.

х х х

26 августа 1978 года в Москве игрался обычный матч чемпионата СССР. Встречались ЦСКА и киевское "Динамо". Оба клуба звезд с неба не хватали. Московские армейцы шли в таблице шестыми, а киевляне - седьмыми. И киевляне, и москвичи имели в активе по 23 балла и отставали от лидера - тбилисского "Динамо" аж на 9 пунктов. Однако на 70-ой минуте произошло событие, которое до сих пор на территории СССР никому не удалось повторить.

Два пенальти за минуту – рекорд вратаря киевского "Динамо"

Впоследствии Виктор переквалифицировался в учителя физкультуры и работал в Бахчисарае. Дорос даже до директора школы. Погиб 1995-го в автомобильной катастрофе, когда возвращался с тренировки школьников. Ему было 40 лет.

х х х

В Варшаву Іван Литвиненко приїхав 8 років тому по запрошенню на роботу. Працює електриком. До цього був в Польщі на початку 2000-х.

Зміни в країні за двадцять років можна назвати «економічним дивом»- це викликає захоплення і повагу.

Коли Іван жив у Києві, намагався відвідувати усі матчі улюбленої команди. Зараз, коли мешкає у Польщі, слідкує за «Динамо» по телевізору і на спортивних сайтах. Радіє з призначення Шовковського «СаШо» головним тренером:

• Давно треба було, настав час повернути команді «динамівський дух». А Шовковський вдумливий, розсудливий – сподіваюся, що йому це вдасться.

Щодо призначення Андрія Шевченка дізнався з офіційного повідомлення.

• Ставлення до цього поки що нейтральне. Розумію, що Федерацію має очолювати людина, яка має ім’я в футболі. Але короля робить свита – побачимо, які будуть результати.

Коли ми заговорили про сьогоднішнє життя Івана та його сім'ї у Варшаві, навіть за його якимось поважним тоном зрозумів, що це українець із вдячністю пам'ятає тих, хто допоміг йому у важкі роки:

- Відношення до українців тут доброзичливе, особливо вдячний польським лікарям за порятунок від важкої хвороби.

Так сталося, що наприкінці нашого спілкування якось сам собою народився заголовок публікації. Коли говорили про тяжкі воєнні роки, почув від Івана:

- У ці буремні часи, кожному треба мати щось, що допомагатиме триматися. Для мене такою розрадою є стеження за улюбленою командою - «Динамо» назавжди в моєму серці!

Така точка зору давнього та вірного ДИНАМівського рядового вболівальника...

Деві Аркадьєв,

9 березня 2024,

Філадельфія.

х х х

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости