Перший крок зроблен

Рахунок на табло на нашу користь, але скільки нервів спалили вболівальниками наші, з дозволу сказати, кращі футболісти , підрахувати складно. Кожен вболівальник реагував на те, що відбувається з властивою тільки йому, устроєм психіки. Упевнений, одні просто терпіли і чекали голів наших, бо щиро вірили в зірку Реброва, інші мало не по стелі бігали від 80 хвилин матчу, де не було навіть видно за рахунок чого ми переможемо.

Чудово розумію, що вибір гравців на гру – виняткова функція головного тренера та його штабу, і ніколи не висловлювався з цього приводу, але , дозвольте, невже не було видно з перших хвилин, що хвалений Зінченко начебто розчинився на полі, а сам ще в Англії, а його колега з АПЛ тобто Мудрик повністю підтвердив усе претензії щодо нього з боку тренерів його англійської команди. Мудрик аж надто нагадував курку, у якої голову відрубали, але вона носиться по двору абсолютно безглуздо, хоча досить швидко. Бачили , як Джеко, тобто капітан Боснійців якому 38 ! років вів команду до перемоги і це на фоні капітана збірної України. Це ще нам пощастило, що за лічені хвилини футболісти, що вийшли на заміну все до гори дригом перевернули та зробили рахунок вигідний нам. До цієї двійки ще додам Матвієнка, бо грав не дуже впевнено і надійно, і це не тільки вчора, тому саме його призвище у протоколі викликало у мене здивування . А голу в ворота Луніна Матвієнко допоміг потрапити. До речі, всій трійці оцінка за гру, саме найнижча

А , що найцікавіше, перший гол, ще й другий, були забиті українцями у повному потуранні захисників, начебто вони отримали команду від Сави припинити піклуватися про українців щільно. Швидше за все, відсутність Зінченка, точніше, його заміна, благодійно позначилася на структурі гри, улюбленому слові тренерів останніх сезонів, яке вони завжди вставляли в пояснення успіхів та невдач команди. Тобто, якщо перемагали, то структуру витримали, а якщо програвали, то ні... А що тренери передбачали, на що розраховували ми ніколи не чули, вчора теж, бо читати думки тренерського штабу ніхто не вміє , а після перемоги нам вішають локшину на вуха, бо треба щось казати . Хочу Реброву нагадати просту річ - головний може робити все , що завгодно, тактичну побудову застосовувати , як йому заманеться, вибір особистостей теж тільки його, навіть з палацу піонерів молодь до збірної запросить має повне право, але за результат доведеться саме йому особисто відповідати і при цьому всім в очі дивитись. Перемагає завжди команда, а програє тренер.

Дуже добре, що вчора перемогли місцевих синьо-жовтих, так, вони теж мають такий самій колір прапору, як Україна, але нам доведеться зробити ще один крок. Не думаю, що він буде простішим, або нам в руки щастя впаде само, доведеться попрацювати всім - і тренерам, і гравцям, і навіть вболівальникам, підтримуючи свою збірну. Ті хлопці з загадкової Ісландії теж наповненні бажанням потрапити на чемпіонат Європи і нас чекає справжня битва. Ось і побачимо на що здатні козаченьки сучасні на зеленому газоні проти вікінгів з півночі . Всього одна гра, а така важлива, як то кажуть, ціною за життя! Скоро все, і на що наш футбол здатний , і хто поїде на чемпіонат , ми побачимо. Чекаємо!