Я на Динамо-Брага сидів в 29-й сектор 2-й ряд. так там за тренерськими кабінками видно тільки дальню кромку поля. І це були білети по 150 грн. довелось спостерігати на сходах...
На старом Олимпийском были четыре флагштока. Если мне не изменяет память - 35 или 36 сектор, верхний ярус всю игру наблюдал флаги. Если их оставят - будет та же жопа.
На верхньому ярусі східної трибуни, для тих, хто сидів поряд з постаментом для чаші олімпійського вогню, відкривався чудовий краєвид на півполя, інших півполя були затулені тим самим постаментом. А ще у мене був випадок, коли на фінал Кубка України ми з компанією купили на верхній ярус західної трибуни в найцентральніший сектор білети з останніми місцями (точно номери не пам'ятаю). Так от радість була в тому, що білети були, а таких місць в природі не існувало. Наприклад, білети були на місця 41-44, а місця в рядах закінчувались на 40 номерах. Після недовгого але запеклого конфлікту зі стюартами та міліцією, ми вибороли право і нам милостиво дозволили спостерігати фінал, сидячи на сходах.
Нині народ сходиться на матч майже цілий перший тайм. А тоді я приходив на стадіон хвилин за 60-45-30 до початку матчу; читав склади на табло, спостерігав за розминкою команд, слухав останні чутки від інших вболівальників. Окрім чисто традиційно-футбольного інтересу була ще одна обставина, що примушувала так робити. На стадіон, що нині буде вміщувати 70 тисяч, тоді вміщувалося 102 тисячі, а набивалося часто і того більше. Тож бувало схопишся на ноги, радіючи голу, зазіваєшся, а сісти вже й нікуди. А якщо трохи спізнився на матч, то - все: дивись як хочеш, не знайдеш місця між спресованих у монолітні ряди тіл глядачів. А тепер розбалувались, розлінились аж на 2-й тайм сходяться.
учетная запись этого пользователя была удалена