Там, де грала «Десна»

Війна

Олександр Молібога,

40 років, історик спорту, працюю головним спеціалістом Служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації. Історією спорту цікавлюся з раннього дитинства. Кожен номер українського журналу "Старт" чекав із великим нетерпінням. З особливим задоволенням любив читати спортивні репортажі Віктора Браницького в парламентській газеті "Голос України".

За матчами київського "Динамо" стежу з молодих нігтів. Дуже тішився перемогами київського "Динамо" у сезоні 1998/1999 років, коли Команда Валерія Лобановського була за крок від перемоги у Лізі Чемпіонів. У студентські роки прочитав книгу Валерія Васильовича "Нескінченний матч", яка справила неабияке враження. Сьогодні висвітлюю ігри чернігівських команд ФК "Чернігів" та ФК "Кудрівка" у Чемпіонаті України у Першій та Другій лігах на сайті "Біла хата" та Чернігівській газеті "Світ-інфо", також публікую статті про історію спорту на своїй сторінці у Фейсбук.

Сьогодні отримав лист від Олександра:

Доброго дня, Деві Аркадійовичу! Вчора відвідав стадіон імені Ю.О. Гагаріна в рідному для мене місті Чернігові. Серце наповнилося тугою та жалем, коли побачив ці жахливі руїни. 11 березня 2022 року під час активних бойових дій у Чернігові на стадіон було скинуто п’ять потужних авіаційних бомб.

Згадалися недалекі часи, коли протягом майже чотирьох років чернігівська команда «Десна» проводила на цьому стадіоні матчі Прем’єр-ліги і тисячі вболівальників підтримували свою рідну команду, раділи перемогам, і разом із футболістами куштували гіркоту поразок.

Усе це – було в мирний час, а тепер – руїни…. Надсилаю Вам фото для наочності, які самостійно зробив на стадіоні.

х х х

Щоразу, коли ФІФА та УЄФА розглядають питання про допуск російського футболу до міжнародних змагань, керівники УАФ - як військові злочини путінських фашистів! - повинні пред'являти такі фото документи...

х х х