Я ніколи не чув про гравця на прізвище Г'ясула. Бо мало знайомий із албанським футболом. Та й виступає цей досить віковий опорник за сіренький "Дармштадт", який пововтузившись у німецькій еліті рік, зробив усім ручкою й повернувся додому, у обійми ріднесенької Бундесліги-2. Сьогодні ж маловідомий представник заштатного клубу зробив ручкою цілій збірній Хорватії, практично виписавши їй квиток додому, у обійми своїх палких вболівальників.
І зробив це отой Г'ясула у досить нестандартній манері. Спершу вийшовши на заміну, вже через кілька хвилин забив гол у власні ворота, і рахунок став 2:1 на користь хорватів. Та за півтори хвилини до закінчення доданого часу албанці змогли відігратися, і рятівником став цей самий Г'ясула, відправивши в транс Модріча, Перішича, Крамаріча і невідомо як адаптованого у цю компанію "ічей" Гвардіола. Подумалось тоді: а де ж наші Г'ясули? Чому пропустивши від румун, не побігли відігруватися, забивати, щоб ручкою помахати нахабним румунам? А замість цього підняли руки догори. І не в якомусь "Дармштадті" киснуть, а в "Челсі", "Арсеналі", "Реалі" товар обличчям показують. А основний опорник, до речі, одноліток Г'ясули, взагалі східну "Барселону" представляє.
Не знаю, чи дивилися наші футболісти матч Албанія -Хорватія. Та варто було подивитися. Щоб у двох наступних іграх кожен із них, навіть ті, хто 100 мільйонів коштує, у вирішальні хвилини двобою уявляв себе маловідомим хавбеком албансько-німецького походження з бундесівського клуба-лузера.