Знову вийшло те саме слово.

Трудно сложить слово "Вечность" из букв "Ж", "П", "О" и "А" __

Я вже говорив після матчу з поляками – оскільки ми не знаємо, ЩО було задумано Ребровим, давайте дочекаємося виступу на Євро. Хоча вже тоді просилася думка, що варто було основою грати проти поляків, які по силі схожі на наших суперників по групі, а проти молдаван експериментувати.

Не даремно по Європі звучало, що наш тренер не дотягує до рівня гравців. Хоча й гравці виявилися явно переоціненими нами і самопереоціненими. Я давно казав, що команди Реброва націлені перш за все, щоб не пропустити. А якщо повезе, то і забити. Сьогодні не повезло. Я ввечері дивився ігри останньої групи: що чехи вдесятьох, що грузини вмирали на полі. Хтось сьогодні бачив вирішальний штурм від нашої команди? Я ні.

І не скажу, що я не буду спати. Коли вилітали наші команди (що клубні, що збірні), які показували цікаву гру – було тоскливо. Сьогодні ж – ні. Може тому, що розумію, що не буду бачити як гравці мучилися б в 1/8 проти когось з топів, а ми біля екранів…

Одним словом – треба тренера, який переверне психологію наших гравців. Щоб вони виходили на поле вигравати, а не «не програвати».