Історія маленького вболівальника.

Коли я був маленький та мало що розумів як у житті так і у футболі, сталося так (чому я дуже радий та вдячний) я побачив перші ігри Київського Динамо. Я був вражений до глубин душі! Це було щось фантастичне, неймовірне, так грати...прям битись на полі...Команда стала невідємною частиною мого серця...
Йшов час, а з ним мінялась гра улюбленої команди. Одночасно з тим змінювалось віденошення не до гравців, не до тренерів, не до керівництва, а до команди, Команди Динамо Київ. Здавалось у всіх......але не в мене!..
Скажу так: Кажіть, що хочете; Пишіть, що хочете; Фантазуйте про що хочете, але я.....Я буду чекати, я вірю в Динамо!!! Все буде добре і дуже скоро ось побачите!!! А кому ніколи, всеодно,начхати - вболівайте за кого хочете, але не смійте повертатись! Бо Динамо і Вболівальник, одне єдине....
Риба гніє з голови, так воно то може й так, а як щодо тебе .....вболівальник?
Одне життя, одна любов!!! Чи ні?