Збірна України довела: перемога над Бельгією була випадковою!

Черговий ганебний результат збірної України і черговий провал Сергія Реброва на посту головного тренера команди.

Ганебність цього результату не в самій поразці (Бельгія - сильна команда), ганебність у тому, що ми фактично самі віддали цю гру!

Вся суть нашої “гри” у цьому матчі була у вибиванні м'яча куди попало, аж поки бельгійці не забили перший гол.

У цьому матчі ми вийшли грати на 0:0 і вже на 20-й хвилині стало ясно, що ми точно програємо!

70 хвилин Бельгія грала взагалі без оборони, Бельгія часто обрізалась і дарувала нам можливості для атак, але наші гравці просто стояли або лупили в аути! Вибігали вперед по 2 людини.

Це значить лише одне — була команда грати на утримання і берегти перевагу першого матчу. Це неминуче мало привести до голу в наші ворота і подальшої істерики. Так і вийшло.

Саме при рахунку 0:0 ми мали ловити Бельгію на контрах і забивати свій гол, хоча би ОДИН.

Саме в цей час була наша золота перевага, аби забивати відкритому супернику, який дозволяв це робити. Але ми просто стояли!

Сергій Ребров провалив груповий етап Ліги націй. Ми програвали командам, які явно слабші за нас.

Сергій Ребров провалив Євро! Ми зайняли останнє місце в групі, з якої мали виходити.

Що ще має провалити Сергій Ребров, аби йому почали ставити запитання?

Хорошу гру збірної за часів Реброва я згадати не можу. Навіть стики на Євро ми проходили без гри, забиваючи на останніх пару хвилинах по 2 голи.

Оця гра проти Бельгії довела: перший матч не вартий нічого! Бельгія забрала те, чого вона хотіла. Результат першого матчу — непослідовна випадковість, де ми підловили суперника на помилках і виграли гру, яку знецінили сьогодні.

Сьогодні ж Бельгія виграла справедливо. Бельгія мала забивати раніше, ніж забила. Бельгія домінувала і грала на нашій половині поля весь час. А ми просто стояли і сподівались, що чудом пронесе і ми витягнемо 0:0. Наша збірна вкотре покарана. Наш рівень вкотре продемонстрований.

І це вже я мовчу, що сьогоднішня збірна Бельгії — це зовсім не та Бельгія, якою вона була декілька років назад! Зараз це вже не супер-гранд. У них зміна поколінь і купа других проблем, хоча, звісно, всі розуміють, що по складу вони сильніші за нас. Але це не важливо вже.

Ми знову на дні. Емоційному — так точно.

Величезна неповага за роботу головному тренеру та гравцям. Ніяких виправдань і поблажок.

Я не розумію, чому в умовній Південній Кореї професійні футболісти повинні служити в армії, а наші “звьозди” не винні нічого і нікому??? Я не розумію, чому вони не підлягають мобілізації хоча б для волонтерської роботи??? Я не розумію, чим ці люди кращі за простого хлопця з села, якого крутять і силою забирають на війну????

Я дивився цей матч і проклинав збірну України десь з 20-ї хвилини! Проклинав за стояння на місці і вбивання гри. Я їх проклинав з 20-ї хвилини і до рахунку 2:0.

Буквально з 20-ї хвилини я казав рідним — вони грають на утримання, вони навіть не пробують вибігати вперед, а значить, Бельгія точно дотисне. Після другого голу просто вимкнув трансляцію.

Якщо ти виграв першу гру 3:1, а в другій грі просто стояв і боягузливо сподівався “відскочити”, але програв 3:0, то оце і є показником того, що перша перемога була випадкова! Бо після заслужених перемог отак НЕ грають.

Проблема не в тому, що ми програли, проблема в тому, ЯК ми програли!

Сам по собі склад (з Ярмолюком і Гуцуляком) - це була ставка на те, що практично вся команда буде відходити і стояти у останній третині або в штрафній. Саме так виглядають ганебні програші! Коли команда програла як боягузи. Хоча цій Бельгії можна було забивати! Можна і треба. Найбільші їхні проблеми саме в обороні! А ми грали як вівці в огорожі!

Всім дякую.

p.s. Якщо цей текст прочитають любителі "паддєржать рєбят", то вибачте. Точно не цих "рєбят" треба паддєрживать.