Сьогодні, 17 квітня ц.р., для мене особливий день, пов'язаний із «Динамо». Щоправда, не з футбольним клубом, а рестораном з однойменною назвою. Історія 60-річної давності. Утім, вирішив, що в 1149-й день повномасштабної війни в Україні, на ДІНАМівському сайті, треба не про себе-коханого.
До вашої уваги моя бесіда з давнім і вірним уболівальником київського «Динамо»
- Що для Вас означає словосполучення «Динамо», Київ?
- Коли, приблизно, це почалося, пам'ятаєте?
- Вибачте, що перебиваю, але ці шість букв легендарного українського клубу для Вас?!
- "Динамо" Київ: це в першу чергу команда новатор, команди, де завжди колектив однодумців, гравців, які присвятили себе улюбленій справі тільки з однією метою, - завжди бути кращими, сильнішими, переможцями. Все це, і не тільки це, закладалося тренерами команди: Соловйов, Маслов, Севідов. І звісно, Валерій Васильович Лобановський.
- З моєї точки зору, не станемо забувати й Олега Базилевича, який у 1974 - 1975 роках - на рівних! - зі своїм другом і однодумцем очолював ДИНАМівців Києва...
- Все точно! Український футбол і життя, відчувається для Вас не просто слова?
- Так, і найвидатніший та найтитулованіший тренер Валерій Васильович Лобановський! Найбільші успіхи та досягнення "Динамо" Київ, якраз відбулися з В. В. Лобановським. Це ціла епоха розвитку як футболу, так і міжнародного статусу України в цілому.
- Ви абсолютно праві! Вболівальники зі стажем давно зрозуміли і на собі відчули рашистів...
- Коментарі, як то кажуть, зайві. Ні зменшити, ні додати. Згоден з Вами, шановний Михайло Сакаль! Хай щастить...
А наостанок одкровення. Радий, що встиг саме СЬОГОДНІшнiм днем викласти у свій блог цю публікацію, яку розпочав, нагадаю, словами про клубний ресторан, який мій ровесник:
Ми обидва з ним народилися в 1934-му році
І, повірте, 17 квітня 1965-го року, пам'ятаю, немов це було вчора. Але поспіх тут недоречний. Бути може, розповім...
Деві АРКАДЬЄВ,
17 квітня 2025,
Філадельфія.
х х х