Привіт. Довго серфив різні спортивні сайти, щоб знайти той самий — ближчий, рідніший, найкращий. Деякий час уважно спостерігав за сайтом і нарешті дозрів до того, щоб поділитися причинами, чому саме “Динамо Київ від Шурика” став моїм улюбленим ресурсом. По-перше — і це важливо — це місце, де традиції шанують не на словах, а на ділі.
Російська мова як маркер автентичності Ніщо так не гріє серце справжнього вболівальника київського «Динамо», як стрічка новин, що відкривається класичною мовою братерства й сталінських рознарядок. І не лише стрічка — ще й більшість коментарів, і навіть частина авторських матеріалів у блогах. Навіть сам клуб, здається, підлаштувався: гравці, тренери, персонал — всі спілкуються не просто зручно, а душевно. Хто я такий, щоб втручатися в органічну екосистему?
Рівень текстів, який не принижує читача знаннями Тут немає ризику бути збентеженим аналітикою чи стилістикою. Більшість матеріалів прості, як позиційна атака «Динамо». Яскравий приклад — винесене на головну фото Тимощука, яке трималося тиждень, ніби брало участь у марафоні морального загартування аудиторії. І це ще не все: регулярні статті про нього і йому подібних дбайливо нагадують, що про важливе забувати не можна. Адже паскудство — теж частина історії. Особливо клубної.
Феноменальна об'єктивність спільноти Жодних безпідставних мінусів. Кожен дизлайк — результат глибокої рефлексії, морального обґрунтування і, звісно, любові. А любов, як відомо, сліпа. А сліпі — кроти! Але ми ж не кроти, хоч іноді й закриваємо очі на деякі речі улюбленої команди. Любоффф... Почуття в нас стабільні. Як і турнірна позиція «Динамо». Особливо в Європі.
Обіцяю підтримувати діалог в рамках совісті і внутрішніх переконань.