Лінк: https://dynamo.kiev.ua/uk/news/670133-oleksandr-sopko-lobanovskyi-buv-vpertyi-robyv-use-shchob-ne-prohraty?skip_infinite=1#comments
Лобановський — не просто тренер, а людина-епоха, мм? Його харизма, його воля, його беззаперечне лідерство — це все створювало не просто команду, а систему, в якій кожен мав знати своє місце.
Його суворість? Не була показовою. Він не грав у доброго наставника, не загравав із гравцями для "дешевого авторитету". Він був наче генерал, який веде армію не словами, а своїм поглядом. Усі відчували його вплив, усі піддавалися його впевненості, навіть якщо спочатку мали власну думку.
Кроси 2 січня? Класика Динамо, хм... Як перевірка характеру. Він не просто організовував забіги — він сам біг попереду, задавав темп, показував, що труднощі треба долати разом із командою. Навіть коли йшла носом кров, він не здавався. Ось що таке справжній наставник!
Тренування? Боротьба у квадратах, постійний пресинг, конкуренція за кожен м’яч. Колотов, який не зупиняється ні на мить, змушує молодих гравців відчути, що таке справжній футбол. У Лобановського не було вправ "для галочки" — усе моделювало реальну гру, усе будувалося на змагальності, на волі до перемоги.
Ось він, той футбол, який нині майже втратився. Система, що вимагала від гравців бути професіоналами не на словах, а на кожному кроці. Те, чого бракує сучасному Динамо.