Лінк на інтерв"ю: https://dynamo.kiev.ua/uk/news/670729-mykola-moroziuk-vykorystav-svii-potentsial-vidsotkiv-na-30
Микола Морозюк чесно визнає — використав лише 30% свого потенціалу. Ну, хоча б є самокритика. А решта 70%? Загублені між "гулянками", поспішним злетом і відсутністю наставника, який би пояснив, що футбол — це не просто про гроші й шмотки.
Спочатку нелітературний стиль автора видається як зізнання у помилках... Але потім приходить класичне: "Ну тоді всі так жили". Прекрасне виправдання. Чи дійсно всі? Чи все ж таки були ті, хто від зарплати до зарплати не метався, а працював, щоб потім не казати: "Я використав лише третину свого потенціалу"?
Романтика, у якій футбол змінюється на тусовки, а спортивне майбутнє — на борги, що росли швидше, ніж кар'єрний прогрес. Ось вам і школа життя.
І головний висновок: втрачені можливості, нереалізовані мрії і величезна порція рефлексії. Добре, що хоч нове покоління, за його словами, має більше дисципліни. Щоправда, чи не стануть вони через роки говорити те саме?