Смерть і подвійні стандарти

На футболі у Харкові загинув глядач. Це трагедія страшніша за усе, що може бути. Це попередження для усіх, хто важає нормальним насильство на трибунах. Сподіваюся, що після цього багато гарячих голів охолоне, тому що є речі головніші за футбол, політику і т.д. Це людське життя, якого не повернеш.

Вищесказане, гадаю, не викличе заперечень. Я не хочу нічого з цього приводу коментувати. Мені просто цікаво, що трагедія у Харкові пройшла повз усі наші ЗМІ. Не було обговіорення на прямих ефірах у телестудіях. Мовчать численні спортивні та футбольні сайти, обмежившись офіційною заявою ФК "Металіст". Нема що про це сказати? Чому ті, хто із задоволенням обговорював кожен синець людини, побитої, скажемо так, на іншому стадіоні, робив із цього політичні та інші висновки тепер мовчать? Не було команди?

Людину вже не повернути. Та хіба ця смерть не є приводом для всеукраїнської розмови про безпеку на стадіонах, про поведінку агресивних уболівальників? Я нічого не стверджую і нікого не звинувачую. Мені просто цікаво, чому усі мовчать?