Півроку тому перебував у відпустці. Після вечері говорили з батьком на різні теми. Зайшла мова про футбол. Я задав татові питання на яке, в принципі, знав відповідь. "Хто твій найулюбленіший футболіст "Поділля"? Відповідь була миттєвою - Віктор Мглинець ! Дивно навіть не те, що 78-річний мужчина пам'ятає свого улюбленого гравця, а те, що Віктор Мглинець грав за нас всього лише 1,5 року.
З літа 1983 по осінь 1984 року. Цього часу вистачило щоб мій тато полюбив його раз і назавжди!!!Так сталося що у березні 1986 року ми переїхали з вул.Прибузької (5 хв.хотьби від стадіону) на вул. Інститутську. Тато перестав ходити на футбол. Я намагався не пропускати жодного матчу, пацан був. 13 років.
Але тато завжди казав мені :" Скажеш коли наші будуть грати з "Буковиною" . В цей день тато завжди ходив на футбол. Подивитися на свого Мглинця. Одного разу "Поділля" програло "Буковині" 0-1 і гол забив Мглинець. Мій тато був щасливий!!!!
Так і в мене в житті склалося. З 1989 року я обожнюю Сергія Ковальця! Він для мене найкращий футболіст всіх часів та народів. Який Ямаль? Який Мбаппе ? Ви бачили Ковальця у "Поділлі" в 1989 році ?
В 1992 році в Луцьку я пішов в самоволку на матч "Волинь" - "Динамо", щоб побачити його. Можна було по ТВ подивитися, але я не витримав і пішов в "самоход". Нечувана зухвалість для солдата який прослужив 8 місяців. В самоволці мене ніхто не зловив, але люлєй від "дідів" вихватив добряче.
Якщо я доживу до 78 років і хтось колись мене запитає хто мій улюблений футболіст то я, як і мій батько, не вагатимусь жодної секунди