«краще грати в турнірі, де команда здатна перемагати, ніж там, де її чекають принизливі поразки»

Розглядати поразку від європейського середняка як несподіванку я б не став.

Якщо абстрагуватися від зовнішніх факторів, що прямо чи опосередковано впливають на результат — воєнних дій та економічної ситуації в країні, внутрішніх проблем власника, рекордно обмеженого бюджету, системних провалів у спортивному менеджменті та скаутингу, рівня майстерності гравців і кваліфікації тренерського штабу, організації гри та навчально-тренувального процесу, а також функціональних і тактичних аспектів гри — у фокусі залишається лише один ключовий компонент: МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВІ ЯКОСТІ.

У вирішальних матчах між суперниками подібного класу саме максимальна самовіддача і бойовитість часто стають запорукою успіху. Цих ключових маркерів прагнення до перемоги ми у киян у цьому протистоянні не побачили. Маємо класичний приклад, коли перемагає команда, яка більше хоче перемогти.

На мою думку, цього сезону завдання виходу до групового етапу Ліги чемпіонів перед «Динамо» не стояло. Це не означає прямої вказівки гравцям допускати помилки чи «зливати» матчі. Достатньо згадати публічні заяви президента клубу Ігоря Суркіса минулих років про те, що «краще грати в турнірі, де команда здатна перемагати, ніж там, де її чекають принизливі поразки». Такі сигнали формують психологічний настрій гравців і тренерську стратегію.

Важливо відзначити, що футболісти та тренерський штаб здатні аналізувати ситуацію та моделювати свої дії у конкретному матчі, виходячи з того, як серія наступних результатів у єврокубках позначиться на їхньому іміджі та фінансовому становищі. Вболівальникам і журналістам дбати про свої інтереси у цьому контексті не доводиться, тому їхнє сприйняття поразок відрізняється від внутрішньої логіки команди.

P.S. Для особливо обдарованих повідомляю: У клубному рейтингу УЄФА (на 13/08/2025) із 415 клубів "Динамо" Київ на 115 місці, "Пафос" на 134 місці. Забігаючи наперед, "Маккабі" Тель-Авів на 64 місці.