Олексій Михайличенко (ВІДЕО)

Олексій Олександрович Михайличенко (30 березня 1963, Київ, УРСР) — радянський та український футболіст і тренер. Заслужений майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України.

Колишній півзахисник «Динамо» (Київ). Разом з олімпійською збірною СРСР виграв Олімпійський футбольний турнір у Сеулі 1988. Того самого року вийшов до фіналу на чемпіонату Європи з футболу 1988 і за підсумками опитування «Франс Футбол» зайняв 4-е місце у класифікації «Золотого м'яча». Після 1990 року виступав за італійську «Сампдорію», де став першим у історії радянським гравцем — чемпіоном Італії з футболу. Закінчував ігрову кар'єру у найсильнішому на той час клубі Шотландії — «Рейнджерс», з яким кілька разів став чемпіоном Шотландії.

Один з небагатьох футболістів, які виступали за 3 національні збірні: СРСР, СНД та України.

З 2002 по 2004 роки був наставником «Динамо» (Київ). Поразка від донецького «Шахтаря» за два тури до кінця чемпіонату вибила київську команду з першого місця, і, незважаючи на дві наступні перемоги, вони вже не змогли перегнати донеччан. Проте керівництво клубу залишило його на посаді. Він зумів повернути втрачений титул чемпіона України і впевнено збирав українські трофеї. Звільнився з посади після першого матчу 3 кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів УЄФА 2004/2005, який динамівці вдома проти «Трабзонспора» програли з рахунком 1:2.

Від вересня 2004 року очолював молодіжну збірну України, з якою вийшов до 1/8 фіналу чемпіонату світу 2005 серед молодіжних команд (U-20), де програли майбутньому срібному призерові - молодіжній збірній Нігерії, а згодом досяг дуже великого успіху, здобувши срібні медалі на молодіжному чемпіонаті Європи 2006 року (у фіналі програли молодіжній збірній Нідерландів).

У січні 2008 року його призначено наставником національної збірної України. У відборі на ЧС-2010 підопічним О. Михайличенко вдалося випередити хорватів, зайняти друге в групі місце і пробитися в плей-офф, де команді треба було зустрітися з Грецією. Перший поєдинок в Афінах завершився нульовою нічиєю, а матч-відповідь на "Донбас Арені" закінчилася поразкою українців з рахунком 0:1 і на чемпіонат світу поїхали греки. Незважаючи на поразку, А. Михайличенко не подавав у відставку і заявив, що готовий далі працювати на своїй посаді. Втім, виконком ФФУ не поділяв думки тренера, і в лютому 2010 року новим тренером національної команди призначив Мирона Маркевича.

О. Михайличенко одружений. Має двох синів: Олексій (1983 р.н.) і Матвій (2004 р.н.).

Титули та досягнення:

Футболіст
Чемпіонат СРСР:
- Чемпіон: 1985, 1986 і 1990.
- Віце-чемпіон: 1988.
- Бронзовий призер: 1989.
Кубок СРСР: 1982, 1985, 1987 та 1990.
Чемпіон Італії: 1990-91.
Чемпіон Шотландії: 1992, 1993 та 1994.
Володар Кубка Шотландії: 1992, 1993 і 1994.
Віце-чемпіон Європи 1988.
Олімпійський чемпіон: 1988.
Найкращий футболіст СРСР: 1988.
Найкращий футболіст УРСР: 1987 та 1988.
У списку «33 найкращих» — 4 рази (3 рази № 1).

 

 

 

Наставник
Чемпіонат України:
- Чемпіон: 2003 і 2004.
- Віце-чемпіон: 2002.
Кубок України:
- Володар: 2003.
- Фіналіст: 2002.
Суперкубок України: 2004.
Віце-чемпіон Європи (U-21) 2006.
Турнір пам'яті Валерія Лобановського: 2003, 2004.

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.