Геннадій Литовченко & Олег Протасов (ВІДЕО)

     

                                                            

 Геннадій Володимирович Литовченко (11 вересня 1963, Дніпродзержинськ)  — радянський та український футболіст і тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (з 1988). Гравець збірної СРСР і збірної України. Після завершення футбольної кар'єри працює тренером. З 2006 року є старшим тренерем другої команди «Динамо-2» Київ, з 2008 — тренер національної збірної України.

Разом з Олегом Протасовим був лідером дніпропетровського «Дніпра» середини 1980-х років.

Спортивні досягнення:

Чемпіон СРСР: 1983, 1990.
Срібний призер чемпіонату СРСР: 1987, 1988.
Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1984, 1985, 1989.
Володар Кубка СРСР: 1989/1990.
Володар Кубка Греції: 1991/1992.
Срібний призер чемпіонату Європи 1988.
Учасник чемпіонатів світу: 1986, 1990.
Найкращий футболіст СРСР: 1984.
У списках 33-х кращих футболістів СРСР: № 1 — 1984, 1988, 1989; № 2 — 1985, 1987, 1990; № 3 — 1983.
Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 112 голів.
За всю кар'єру у першостях СРСР, Кубку країни, єврокубках та збірній у сумі забив понад 100 голів, увійшовши до символічного клубу бомбардирів СРСР ім. Г. Федотова.

Олег Валерійович Протасов (4 лютого 1964, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) - радянський і український футболіст, футбольний тренер. Один з кращих нападаючих радянського футболу. Заслужений майстер спорту СРСР (1988).

Дебют Протасова в основному складі «Дніпра» відбувся восени 1982 року на рідному «Метеорі». А через деякий час - 30 жовтня 1982 року - Олег відкрив рахунок і своїм забитим м'ячам. Сталося це на 78-й хвилині зустрічі в Донецьку, де в матчі з «Шахтарем» він теж вийшов на заміну. Це був лише четвертий матч Протасова у вищій лізі.

У чемпіонському для «Дніпра» 1983 Протасов зіграв 18 матчів (більшість - уже в стартовому складі команди) і забив 7 м'ячів. У наступних сезонах забивав не менше 10 м'ячів. У 1985 році став рекордсменом чемпіонатів СРСР за кількістю голів, забитих за один сезон - 35 м'ячів. За рекорд отримав «Срібну бутсу» від французького тижневика «Франс Футбол».

У 1987 році був названий кращим футболістом СРСР (за версією тижневика «Футбол-Хокей»).

Всього за 6 років в «Дніпрі» Олег Протасов забив 95 м'ячів.

У київське «Динамо» його, разом з Геннадієм Литовченко, запросив тренер збірної СРСР і «Динамо» Валерій Лобановський.

У 1990 році, після виступу збірної СРСР на чемпіонаті світу, Олег Протасов уклав контракт з грецьким клубом «Олімпіакос» на запрошення головного тренера клубу Олега Блохіна. У Грецію поїхав у вересні, відразу після київського матчу проти московського «Спартака» (2:0). За офіційним контрактом трансферна вартість Протасова була $ 3 млн, однак як потім з'ясувалося, між керівництвом «Динамо» і президентом «Олімпіакоса» були підписані й інші документи.

Після закінчення контракту в 1993 році, перейшов до японського клубу «Гамба Осака», де вже виступав Сергій Алейніков. За клуб грав 2 роки, був кращим бомбардиром клубу. У 1996 році президент клубу відмовився від послуг Протасова, хоча тренер клубу наполягав, щоб той залишився.

У той же рік Протасов повертається до Греції. Кілька місяців тренувався в команді Олега Блохіна «Іонікос», а в середині 1996 уклав контракт на 2 роки з новачком вищої ліги Греції «Веріей». Разом з екс-партнерами по «Олімпіакосу» Цалухідісом і Мітропулосом став лідером клубу.

У Греції Протасов виступав до закінчення кар'єри.

Олег Протасов організував футбольну школу, в якій навчається приблизно 150 людей.

У 2002-2004 роках працював скаутом в «Олімпіакосі», до якого згодом був запрошений на тренерський пост. У 2005-2006 роках працював тренером у Румунії з клубом «Стяуа». 18 грудня 2005 став тренером дніпропетровського «Дніпра».

У 2008 році Протасов очолив російську команду першої ліги «Кубань», що боролася за вихід в прем'єр-лігу. Він став четвертим головним тренером команди в сезоні. За три тури до закінчення чемпіонату вихід в прем'єр-лігу був забезпечений перемогою в гостях у «КАМАЗу» з рахунком 3:4. Однак, 19 листопада 2008 року по взаємній домовленості було прийнято рішення про розірвання контракту між «Кубанню» і Протасовим, головною причиною тому стала коригування керівництвом клубу трансферного бюджету команди в сторону зменшення витрат, тоді як одним з головних умов Олега Валерійовича для продовження роботи було збереження колишньої суми трансферного бюджету. У 2009 році став тренером «Іракліса», звідки був звільнений 30 жовтня 2009 року.

У 2010 році очолив «ФК Ростов», де пропрацював до травня 2011.

Спортивні досягнення:

Як гравець
2 місце чемпіонату Європи: 1988.
Чемпіон СРСР: 1983, 1990.
Срібний призер чемпіонату СРСР: 1987, 1988.
Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1984, 1985, 1989.
Володар Кубка СРСР: 1990.
Срібний призер чемпіонату Греції: 1991, 1992.
Бронзовий призер чемпіонату Греції: 1993, 1994.
Володар Кубка Греції: 1992.
Володар європейської «Срібної бутси» 1985 р. за 2-е місце серед бомбардирів національних першостей.
7-е місце в опитуванні «Франс Футбол» 1985.
Кращий футболіст СРСР: 1987.
Учасник чемпіонатів світу: 1986, 1990.
Кращий бомбардир чемпіонату СРСР: 1985, 1987, 1990.
Рекордсмен чемпіонатів СРСР за кількістю голів, забитих за один сезон (1985-35 м'ячів).
Член клубу Григорія Федотова (236 м'ячів)

Як тренер
Чемпіон Греції: 2003.
Фіналіст Кубка Греції: 2004.
Власник футбольної школи в Греції, «Протасів-клаб».
2-е місце в Першому дивізіоні Росії (вихід у Прем'єр-Лігу): 2008.