В Марокко все ще розігрують Кубок африканських націй, а тим часом вихованці Чорного континенту повним ходом розігрують європейських скаутів.
"18-річні", яким насправді 26?
"Неповнолітні", які ще дебют Мессі застали?
Та легко.
У Африці "омолодження" коштує копійки, і Чемпіон розповідає, чому це явище так важко побороти попри неабиякі зусилля ФІФА.
Юссуфа Мукоко став світовою зіркою ще до повноліття.
141 гол у 88 матчах за юнацьку команду Борусії Дортмунд – це ж не жарти.
У 16 років та 28 днів Мукоко став наймолодшим, хто відзначився у дорослій Бундеслізі.
Ще раніше, у 16 років та 18 днів, він вперше забив у Лізі чемпіонів, що теж стало рекордом турніру.
Після такого старту Nike виписав Мукоко 10-мільйонний чек, а Ліонель Мессі особисто надіслав футболку з автографом та побажаннями – мовляв, продовжуй в тому ж дусі!
Але Мукоко не продовжив.
Минуло 5 років – і Юссуфа навіть не основний нападник Копенгагена, що забив 3 голи в 16 матчах чемпіонату Данії.
Тим часом його 73-річний батько Жозеф зізнався Bild, що усе фікція. Вони не сім'я, Юссуфа не Мукоко, і йому зовсім не 21 рік, як у паспорті:
"Юссуфа не є біологічним сином мене чи моєї дружини Марі Мукоко. Він також не народився 20 листопада 2004 року в Яунде. Насправді він народився 19 липня 2000-го. Він отримав фальшиве свідоцтво про народження, з яким я і вивіз його до Німеччини як сина.
Борусія фіктивно влаштувала мене скаутом, а Марі – до спонсора клубу Evonik. Ми не працювали, але отримували гроші – до 20,000 євро на місяць.
Я кажу це, усвідомлюючи можливу кримінальну відповідальність".
Після такого преса негайно рвонула до Камеруну, де... не знайшла й сліду Юссуфи Мукоко, зате дізналася чимало про Юссуфу Мохамаду, який дійсно народився 20 листопада 2000-го в Яунде.
В серці міських нетрів репортери надибали дядька Юссуфи, що мешкав тут же в халупі, а той і каже – мовляв, батько хлопця живий, у нього власний будинок за 10 км:
"І це був не Жозеф Мукоко, а Усман Мохамаду".
Легко громити 12-річних, коли тобі 16. Легко шокувати зрілістю у 17, коли насправді маєш 21.
А от коли в суперниках вже не діти, а такі ж дебелі дорослі, як ти...
От Мукоко і здувся.
Авжеж, він анітрохи не шкодує про зіпсовану репутацію чи проблеми псевдобатьків – Борусія та Nike заплатили досить. Та й навіть зараз, у Копенгагені, він же не безплатно лавку гріє.
"У нас так багато шахрайства з віком... І це не через злий намір. Просто гравці хочуть мати довшу кар'єру. Вони хочуть більше грошей для себе й своїх сімей. Футбол легко може змінити усе їхнє життя", – каже камерунський журналіст Бамбе Ванне Джованні.
Його країна – в епіцентрі видачі фальшивих документів.
92-річний президент Поль Бія править Камеруном з 1982-го і, здається, не здогадується про винайдення електронного документообігу. Тут все по-старому – папір і каракулі на ньому, які неможливо перевірити.
...А додайте ще наявність віддалених районів, де дітей реєструють не після народження, а, наприклад, після сезону дощів.
...А додайте до повноти картини повстанські території, де владою є польові командири.
...А додайте 40% населення за межею бідності, причому у селах цифра піднімається до майже 80%.
І що отримаємо?
На південному заході Камеруну, між Нігерією та Атлантикою, лежить місто Кумба. Дістатися туди непросто, і уряд не контролює його повною мірою. Саме там і є центр видачі усіх фальшивих документів у регіоні.
У Кумбі нове, "омолоджене" свідоцтво про народження коштує лише 10,000 франків КФА – тобто, приблизно 15 євро.
Звідси й термін "паспорт Кумби".
Французький тренер Жульєн Метте розповідає, що коли прибув до Конго, його вразив масштаб підробок:
"Я запитав у гравця його вік, а у відповідь почув: "Футбольний чи справжній?" Ось тут я й зрозумів, що тут це індустрія".
Як давно це почалося?
Жозеф-Антуан Белл – один з героїв Камеруну на ЧС-1990 та кумир Джіджі Буффона – каже, що на початках злого умислу не було:
"В мою пору нас тут записували, як "приблизно народжених". Вчасно зареєструвати дітей не виходило, тому люди могли помилитися. 1951 рік, а може 1952 чи 1953...
Особисто мене, схоже, записали вірно, бо я грав до 40 років.
Свідомі ж фальсифікації виникли в англомовних країнах у 1980-х. Першими були Нігерія та Гана. Далі вже включилися інші, і це стало таким поширеним явищем, що молодь і не розуміє, що це шахрайство".
І такої молоді неймовірно багато. У 2022-му CIES порахувала, що в Європі виступали понад 1400 уродженців Африки.
"Скажу за себе – я не зустрічав жодного молодого африканця, який би не шахраював з віком", – каже L'Equipe на правах анонімності скаут, що працює на континенті.
Тим часом бразильський агент Паулу Тейшейра, що мешкає в Африці, зізнається – молоді пройдисвіти дурили навіть його:
"В 2013-му я привозив талановитого, як мені здавалося, 18-річного гравця на перегляд до Франції. А дорогою назад він сказав мені, що йому вже 26. Але якби він повідомив раніше, я би привіз його до Катару чи Малайзії, де б він заробляв на життя!
Або ще раз в Італії я супроводжував хлопця, чий брат приєднався до нас в готелі. Ми розговорилися, і він сказав: "Мені 24, я наймолодший в сім'ї. Я гучно матюкався, бо його брат грав за 16-річних!"
І на це дуже складно знайти протиотруту.
Молодь рветься геть з Африки і готова на все, а чиновники в місцях, як Кумба, не вирізняються непідкупністю.
"Якщо ваша матір чи тітка знає секретаря міськради, то це 5 хвилин роботи. Якщо ж ні, то треба повідомити про втрату оригіналу, і тоді новий документ зроблять, записавши дату з ваших слів, за невелику плату", – розповідає ще один анонім із Гвінеї.
Отак-от контракти підписуються, голи забиваються, турніри виграються.
Це серед дорослих найуспішніші Німеччина, Італія, Бразилія. А от у категорії U17 нема рівних Нігерії – аж 5 титулів чемпіонів світу.
Також двічі ЧС U17 вигравала Гана; збірна Малі мала срібло та бронзу; Кот-д'Івуар та Буркіна-Фасо – по бронзі. Навіть Гвінея якось грала у півфіналі!
ФІФА не хотіла, але ці факти змусили втрутитися.
З 2009 року на всіх крупних турнірах зап'ястя учасників сканує МРТ. Лікарі пояснюють, що кістка тут зростається повністю лише після досягнення статевої зрілості, що дозволяє відсіювати чоловіків 20+.
Африканська конфедерація CAF трохи потягнула, але з 2011-го проводить ці тести теж.
Результати іноді шокують.
Так, перед КАН U17 у 2023-му аж 30 із 39 камерунців провалили тест і були виключені зі збірної.
Нігерійці, івуарійці, ганці безліч разів втрачали гравців, а, наприклад, Сомалі, Бенін, Гвінею та Гамбію виганяли з турнірів, бо всі без винятку були дорослими!
У Беніні в 2018-му особливо кумедно вийшло.
"Я підняв тривогу, бо одразу шестеро гравців команди U17 вчилися зі мною в університеті, а мені вже 27!" – казав журналіст Сенанкпон Перес Лекотан, який усіх здав попри погрози.
У Африці кажуть, що останніми роками найактивніше боре фейкові документи Самуель Ето'О на посту президента камерунської федерації футболу.
А от більшості на то байдуже, як-от ДР Конго. Тут ексзахисник Ньюкасла, Порту й Марселя Шансель Мбемба за документами народився у 1988, 1991 та 1994 роках. При чому сам каже, що вірна дата – 1990-й!
"Я президент федерації. Я не знаю, що кажуть президенти у Великій Британії, але тут ми не коментуємо вік гравців. Додати нічого", – відрізав місцевий бос Констан Омарі.
Тому-то й так. Їх ловлять, банять, але справу впійманих обов'язково продовжують нові натовпи охочих.
Інсайдери кажуть – лише розвиток та розширення якісних футбольних академій безпосередньо в Африці може це зупинити.
Бенуа Ю – директор академії АСЕК Мімозас, де виросли Жервіньйо та брати Туре, запевняє:
"Ми набираємо наймолодших у 11-12 років. Ми обходимо всі пологові та школи, щоб мати точну інформацію. Наші лікарі проводять обстеження. В середньому вони "омолоджують" себе на 3 роки, але буває і до 10 років".
Так само збирають всю інформацію і кадровики сенегальського Женерасьон Фут, де навчалися Садіо Мане, Ісмаїла Сарр, Папісс Демба Сіссе.
Але це поки крапля в морі.
Тотальна більшість африканців і далі прориваються до Європи заплутаними стежками, як Мукоко чи Сілас Нванкво з М'єльбю, що став об'єктом жартів серед коментаторів на ТБ:
"Йому 18 років? Скоріше, у нього вже 18 років кар'єри позаду".
Або Жозеф Мінала, який отак виглядав після підписання Лаціо у... 17 років.
"Орли" тоді в суд подавали на репортерів, що засумнівалися в його віці – і нібито виграли, але що з того? Зараз Міналі за паспортом 31, але він вже 6 років грає на дворовому рівні; останні 3 сезони – на Мальті.
Правда-бо завжди відкривається – рано чи пізно.
Інша річ, що африканців це не лякає. Набагато більше вони бояться свого звичайного життя, де їм світять хіба злидні та безправ'я.
"Звісно, не жалію", – зізнавався якось учасник ЧС-1990 Еммануель Мабоанг. "Я пройшов шлях від продавця паличок з касави у своєму селі до обміну футболками з Дієго Марадоною. Як я можу про таке жаліти?"
Роман Синчук — 13 січня 2026, 06:00
- Покажи.
- /)\//(/\///\.
- Мля, что не ясно? Это же - Парацетамол!!!!!!
Сейчас с этим в цивилизованных странах все проще: у каждого игрока есть свой «футбольный» паспорт, который делается его командой при принятии того в клуб через местную федерацию футбола на основе свидетельства о рождении, которое можно сверить с электронной системой, когда ребенок был внесен в нее в первые несколько дней после рождения персоналом пологового будынка.
Этот «футбольные» паспорта тренер команды берет с собой на каждую официальную игру команды, а один из судей подходит и проверяет их, вызывая каждого хлопца и сверяя его данные с тем что тот ответил ему (например назвать свой день рождения).
Официальная игра не может начаться без прохождения этой процедуры. Любой игрок паспорт которого отсутствует и не предъявлен судье, не может участвовать в матче.
Также, национальной федерацией устанавливаются четкие временные рамки определения к какой возрастной группе можно отнести того или иного молодого футболиста. Исключения делаются только для очень талантливых ребят, которым разрешают играть за старшие возрастные группы (в противоположную сторону это не действует).
Переход игрока из одного клуба (ДЮФШ) в другой строго регламентируется местной федерацией футбола через которую заполняется трансферный лист начиная с шестилетних - там нужны подписи официальных лиц обеих клубов наравне с родительскими.
Так вот с этим борються сейчас.
Выездная игра «Юве» в лиге чемпионов. Звонок в номер папы Карло поздно вечером, когда по идее тот должен уже спать. На другом конце провода картавый голос Джанни Аньелли (многолетний владелец старой синьоры): - «Карло, я только что просмотрел видео одного классного футболиста из Берега Слоновой Кости (Кот д’Ивуар) - это феномен, его зовут Кабунгагути (имя запомнил в оригинале). Ты же конечно уже тоже видел его в деле?!».
Долгое неловкое молчание на другом конце провода. Потом папа Карло: «Аввокато (адвокат, имя нарицательное для синьора Аньелли), э, я честно говоря ничего не знаю про него, но обещаю что составлю первое впечатление он нем завтра утром первым делом. А сейчас я поговорю с нашей скаутской службой, чтобы они прислали мне видео материал про этого футболиста».
Ответ голосом Аньелли: «я удивлен, Карло, что ты не слышал о таком великом чемпионе как футболист Кабунгагути!». На другом конце гудки - резко повесили трубку.
У Анчелотти резко пропадает сон и тот спускаешься в холл гостиницы. В нем сидит Лучиано Моджи - генеральный менеджер «Ювентуса» на тот момент.
Папа Карло: «Лучиано, тут мне только что Аньелли звонил и спрашивал насчет какого-то футболиста с Берега Слоновой Кости по имени Кабунгагути. Ты что нибудь про него знаешь?»
Моджи: «знаю ли я про Кабунгугути? Что за вопрос?! У сейчас на слуху у всех людей большого футбола!».
Анчелотти: «Все кроме меня!».
Моджи: «Ну, Карлетто, ты даешь - мы ведь его практически уже подписали! Да, тебе бы стоило бы изучать своих игроков получше…»
Снова картавый голос Джанни Аньелли, теперь уже не по телефону, а за спиной Анчелотти: «Но Карло, как же ты все таки можешь на знать Кабунгагути! Может тебе стоит вместо «Ювентуса» тренировать «Торино»?!
Ужас в глазах папы Карло - Анчелотти «на измене» поворачивается и перед ним турагент, который обычно организовывает логистику выездных матчей для старой синьоры - тот здорово оказывается умеет копировать синьора Адвоката. Моджи и тот смеются вовсю
Какова же мораль этой истории - да никакой! Просто так рассказал из воспоминаний об одной задушевной посиделке в баре :)
Був досить корисним і ефективним в Динамо.
Добре пам'ятаю як він повністю накрив Тотті (правда кажуть, що Юссуф тоді навіть не знав хто такий Тотті)))
Хоча, звичайно, процес ганебний.
Справедливості заради - і в нас є випадки "роблених" гравців. Правда не з такими робленими термінами.
А ще кажуть, що Тотті досi не знає хто такий Юсуф.))) Шутка. К его игре и самоотдаче нет претензий. Без замечаний прошёл, можно сказать.
Сдаётся мне, что этот Поль не так-то прост, и бумажный документооборот отнюдь неслучаен, а служит как раз для таких вот схем. Кстати, а цифра зарплаты у него разборчиво написана? Или пара нулей туда-сюда можно списать на неразборчивые каракули. А статьи бюджетных расходов? Короче, я бы взялся за этого жука всерьёз. Ну, на месте тех кого надо...
Щас задумался, а почему у наших докторов плохой почерк? Да не... Ну его на фиг! Не может быть!
Але там це було пов'язано з випискою рецептів.
Є навіть такий анекдот серед провізорів.
Практикант в аптеці питає - А це що за пляшка.
- А з неї ми наливаємо, коли рецепт зовсім незрозумілий.
Справедливости ради, сейчас электронные рецепты больше в ходу, но диагноз ставят по телефону, а если шо не так, то больной сам виноват (не расслышал).
- Покажи.
- /)\//(/\///\.
- Мля, что не ясно? Это же - Парацетамол!!!!!!