Арсенал: від «Непереможних» Венгера до чемпіонів Артети

Темы:
Тьерри Анри, Арсен Венгер, Микель Артета, Арсенал

Для вболівальників «Арсеналу» сезон-2025/26 став особливим. Після багаторічного очікування лондонський клуб нарешті повернув собі титул чемпіона Англії. І одразу ж у багатьох виникло закономірне питання: а наскільки цей успіх схожий на легендарний сезон-2003/04, коли команда Арсена Венгера стала непереможною?

Порівнювати ці два «Арсенали» дуже цікаво. Їх розділяє понад двадцять років, інший футбол, інша швидкість гри та інші вимоги до футболістів. Але між ними є і чимало спільного.

«Непереможні» Венгера: команда, яка стала легендою

Сезон-2003/04 давно вже став футбольною класикою. «Арсенал» Арсена Венгера виграв Прем’єр-лігу, не зазнавши жодної поразки - 38 матчів, 26 перемог, 12 нічиїх, 0 поразок. 90 очок, різниця м’ячів +47 (73-26). Титул здобуто з відривом у 11 очок від «Челсі». «Арсенал» не просто виграв - він не програв жодного матчу в сезоні. Це досягнення, яке повторити майже неможливо в сучасному футболі.

Тоді це виглядало чимось майже нереальним. Особливо зважаючи на рівень конкуренції. Той «Манчестер Юнайтед» мав Фергюсона, Руда ван Ністелроя, Гіггза та Скоулза. «Челсі» саме починав еру Абрамовича. А «Ліверпуль» уже поступово будував майбутню команду Бенітеса.

Але «Арсенал» Венгера був особливим!

Це була команда балансу між фізичною потужністю та технікою. Патрік Вієйра домінував у центрі поля, Робер Пірес і Фредді Юнгберг розривали фланги, а Тьєррі Анрі взагалі грав у футбол іншого рівня.

Той «Арсенал» міг виграти матч як через контроль м’яча, так і через шалений вертикальний футбол. Він був красивим, але водночас жорстким і дуже прагматичним.

2003/04 — зірковий ансамбль Венгера:

Воротар: Йенс Леманн. Оборона: Ешлі Коул, Сол Кемпбелл, Коло Туре, Лаурен. Півзахист: Патрік Вієра (капітан), Жилберту Сілва, Робер Пірес, Фредді Л’юнґберг, Еду. Атака: Тьєррі Анрі (30 голів), Денніс Бергкамп, Сільвен Вільтор, Каню, пізніше — Реєс.

Це була дійсно суміш досвіду, техніки, фізичної потужності та геніальності. Багато гравців - у розквіті сил або піку кар’єри. Венгер творив зірки та купував готових майстрів.

Артета і новий «Арсенал»: чемпіонство через терпіння

Перемога в АПЛ у сезоні-2025/26 - це вже зовсім інша історія.

Мікель Артета будував цю команду не рік і навіть не два. Після багатьох невдалих сезонів і болючих фінішів поруч із титулом «Арсенал» нарешті зробив останній крок.

І якщо Венгер створив команду миттєвої магії, то Артета побудував футбольну машину нового покоління. Цей «Арсенал» - про структуру, пресинг і контроль простору. Команда майже не дає супернику дихати, агресивно працює без м’яча та чудово адаптується під різних опонентів. Ну і куди ж без фірмових «корнерів» від канонірів ;)

Деклан Райс став серцем команди в центрі поля. Букайо Сака - головним символом нового покоління «канонірів». А Вільям Саліба та Габріел створили, мабуть, найкращу пару центральних захисників ліги.

2025/26 — сучасна машина Артети:

Ключові гравці: Девід Рая («Золота рукавичка» - третя поспіль, 17 сухих матчів у 35 зіграних іграх), Вільям Саліба, Габріел, Бен Вайт / Калафйорі, Деклан Райс, Мартін Едегор, Букайо Сака, Габріел Мартінеллі, Віктор Дьокереш (найкращий бомбардир), Еберечі Езе, Мікель Меріно, Леандро Троссар, Юр’єн Тімбер.

Ефект тренера

Арсен Венгер:

Француз здійснив революцію в англійському футболі. Він вірив у стиль «Total Football» - красивий, атакувальний, технічно досконалий. Венгер не просто тренував - він створював філософію. Його заява про непереможний сезон спочатку звучала як божевілля, але команда повірила. Він дав свободу зіркам і побудував команду-легенду.

Мікель Артета:

Колишній капітан «Арсеналу» повернув клуб з кризи. Сім років терпіння, тренерська школа Гвардіоли, перебудова, робота з молоддю та точкові трансфери. Артета зробив акцент на структуру, ментальність, пресинг і оборону. Він перетворив «майже чемпіонів» на справжніх переможців. Перший титул Артети як головного тренера - це його тріумф. Попереду фінал Ліги чемпіонів - чергова мрія «канонірів», яка може стати реальністю!

Різниця епох

І це, мабуть, головне.

У 2004 році футбол був значно більш відкритим. Темп був нижчим, а тактична деталізація - меншою. Сьогодні ж тренери аналізують буквально кожен рух.

Тому домінувати в АПЛ у сезоні-2025/26, коли конкуренція шалена, а «Манчестер Сіті», «Ліверпуль» і «Челсі» мають космічні ресурси - теж величезне досягнення.

Як фанат іншого лондонського клубу, можу лише привітати вболівальнків «Арсенала» з таким довгоочікуваним титулом. Наступного сезону буде цікаво - Артета vs Алонсо vs Каррік vs Мареска...ну і Арне Слот :)

Автор: (Voronnoy_Zherebez)

Статус: Читатель (29 комментариев)

Подписчиков: 0

1 комментарий
Лучший комментарий
  • Аристарх Павлопольский - Наставник
    20.05.2026 13:20
    Хорошо помню игру непобедимого в том сезоне Арсенала А. Венгера. Собственно за эту игру я и стал поклонником Арсенала. Этот Арсенал совсем другой. Гораздо более прагматичный и далеко не такой зрелищный. Но победа в АПЛ от этого не менее ценная. Конкуренция в сильнейшей Лиге Мира просто сумасшедшая. В те времена такого кол-ва сильных команд и футболистов в высшем дивизионе Англии не было. Если этот прагматичный Арсенал сможет выиграть финал ЛЧ, фаворитом считаю ПСЖ, то это будет самый успешный сезон в истории клуба.
    • 1
Комментировать