26 липня день народження відзначив Григорій Бібергал – людина, з іменем якої пов'язані успіхи одеського «Чорноморця» у 90-ті роки. У період із сезону-1993/94 до першої половини сезону-1997/98 він був віце-президентом та президентом клубу, роблячи все для того, щоб Одеса вийшла на провідні ролі в українському футболі.
За час роботи Григорія Юхимовича «Чорноморець» двічі вигравав срібні нагороди чемпіонату України та один раз Кубок країни, брав участь у єврокубкових турнірах.
Величезна любов до футболу, помножена на невгамовну енергію, мобільність та комунікабельність були тим самим комплексом якостей, які протягом багатьох років забезпечували «Чорноморцю» високий рівень. Бібергал не лише дбав про фінансові тили клубу, а й скрупульозно підходив до питань комплектування команди кваліфікованими виконавцями. За його каденції у складі «моряків» заграло багато футболістів, хто по-справжньому розкрив свій талант саме в Одесі. Унікальне вміння встановлювати контакти та знаходити точки дотику з різними людьми зі світу спорту, бізнесу, політики та влади дозволяли і дозволяють Григорію Бібергалу завжди бути у центрі не лише футбольних подій країни. Колишній бос «Чорноморця», як завжди, активний і всюдисущий. Якщо сьогодні вдень ви зустрінете його в Одесі, то не дивуйтеся, якщо вже ввечері побачите Бібергала у Києві, Кишиневі чи іншому місті. А вже через добу він може опинитися у тій чи іншій країні Європи чи у США, де мешкають його рідні.
Невипадково в Одеському музеї футболу зберігається фігурка Григорія Бібергала на тлі глобуса земної кулі. Інакше, ніж «Людиною світу» його не назвеш.
Сьогодні в Одесі важко зустріти таку фанатично віддану футболу людину, як він. Бібергал є яскравим представником справжнього футбольного братерства, який не залишає поза увагою проблеми футбольних та спортивних людей, причому не тільки із числа своїх друзів, а й колишніх колег та підопічних. Він завжди готовий протягнути руку допомоги, знайти різноманітні важелі для впливу на ситуацію та вирішення того чи іншого питання. Не залишається він байдужим і до невтішної долі головної команди свого міста - «Чорноморця». Щиро вболіваючи за "моряків", із сезону до сезону живе надіями щодо їхнього виходу із кризової ситуації.
Приєднуюсь до численних привітань, що звучать сьогодні з різних кінців світу на адресу іменинника, що святкує своє перше 70-річчя. Бажаю йому здоров'я, бути бадьорим, енергійним і здатним згорнути гори у досягненні поставленої мети. А ще - Перемоги та миру! Удачі та добра Вам, Григорію Юхимовичу!
х х х
У 2004-му році, в Нью-Йорку, я брав інтерв’ю у закоханого у футбол бізнесмена Григорія Бібергала, який грав у складі ветеранів Одеси, що перемогли у 2-му Меморіалі пам’яті Валерія Лобановського. А у листопаді 2014-го, на 11-му Меморіалі пам’яті великого українця, одесити знову стали першими, але Григорій був лише вболівальником.
І, дай Боже, щоб усі добрі побажання, почуті або прочитані 70-річним ювіляром, закоханим у футбол і життя, обов'язково збувалися під мирним небом рідної України і скрізь, де буває Григорій Бібергал.
Деві АРКАДЬЄВ,
27 липня 2026 року,
Філадельфія.
х х х
х х х