Олег Лужний (ВІДЕО)

Олег Романович Лужний (5 серпня 1968, Львів, Україна) — колишній гравець збірної України з футболу, один з тренерів ФК «Динамо» (Київ), наприкінці 2010 року був виконувачем обов'язків головного тренера команди.

На початку кар'єри Лужний грав за Торпедо (Луцьк) (1985-88) і СКА «Карпати» (Львів) (1988). У 1989 році він став гравцем київського Динамо, де грав на позиції правого захисника, вигравши чемпіонат і кубок СРСР у 1990 році і чемпіонат України сім разів поспіль між 1993 і 1999 роками. Він був капітаном лігочемпіонівського складу Динамо, який переміг Барселону 7-0 за сумою двох матчів у сезоні 1997—98 і здобув сумарну перемогу 3—1 над Реалом (Мадрид) на шляху до півфіналу в сезоні 1998—99.

У 20-річному віці Лужний дебютував у збірній СРСР, за яку зіграв 8 разів у 1989-90 роках, але пропустив Чемпіонат світу 1990 через травму. Після здобуття незалежності Лужний виступав за збірну України, зігравши за неї 52 матчі, хоча так і не потрапив у фінальну частину великих змагань — Україна тричі вибула на стадії плей-офф.

Лужний був капітаном збірної України 39 разів, що є національним рекордом, і здобув великого визнання серед співвітчизників. У грудні 2000 року тижневик «Український футбол» включив його до символічної збірної України XX сторіччя за результатами загальнонаціонального опитування. За кількістю голосів Лужний поступився лише Олегу Блохіну, Андрію Шевченку і Анатолію Дем'яненку.

Влітку 1999 року Лужний підписав контракт з одним з провідних клубів Англії, лондонським Арсеналом, вразивши тренера Арсена Венгера грою за Динамо у переможних матчах проти лондонців у Лізі Чемпіонів з загальним рахунком 4-2. Передбачалося, що Олег буде заміною Лі Діксону, хоча він не зміг повністю витіснити колишнього гравця збірної Англії. Хоча Лужний нерегулярно потрапляв до стартового складу (молодий іспано-камерунець Лорен був придбаний наступного року як довгострокова заміна Діксону), він зіграв 110 матчів протягом чотирьох років у клубі, найчастіше на правому фланзі захисту, а також в центрі і на лівому фланзі, і навіть одного разу виводив команду на поле у ролі капітана у грі на кубок Ліги. В сезоні 2001-02 він виграв «дубль» (Прем'єр-Лігу і кубок Англії) у складі Арсенала. Останнім матчем Лужного за Арсенал був переможний фінал кубка Англії проти Саутгемптона у 2003 році — одна з його кращих ігор за клуб.

Влітку 2003 року Лужний підписав контракт з Вулвергемптоном, який щойно заробив право грати у Прем'єр-Лізі, і провів там один сезон, зігравши лише десять матчів. Він залишив «вовків» улітку 2004 року, і в 2005 році протягом недовгого часу був граючим тренером латвійського клубу Вента (Кулдіга), але залишив його після того, як у клубу почалися фінансові проблеми.

У травні 2006 року Лужний став помічником тренера київського Динамо. З листопада до грудня 2007 року, після того, як Йожеф Сабо за станом здоров'я залишив свій пост, виконував обов'язки головного тренера «Динамо». Після призначення Юрія Сьоміна починаючи з січня 2008 року Лужний знов став помічником головного тренера. 1 жовтня 2010 знову став виконувачем обов'язків головного тренера «Динамо» після того, як Валерій Газзаєв подав у відставку. Після повернення Сьоміна знову увійшов до тренерського штабу команди.