Горан Гавранчіч (ВІДЕО)

Амплуа: Захисник
Номер: 32
Дата народження: 02.08.1978
Зріст: 191 см
Вага: 84 кг

Народився в м. Бєлград (Югославія). Починав займатися футболом у дитячій команді "Вінча" (Белград), потім у футбольній школі - "Црвена Звезда" (Белград).

Провів 31 гру (0 голів) за національну збірну Сербії. Учасник чемпіонату світу-06, провів 3 гри.

Універсальний, різнобічний футболіст. Поєднує фізичну міць з високою технікою, хороші оборонні навички з атакуючими. За рахунок швидкості і грамотного читання ігри чудово виконує функції ліберо, але, здорово граючи на другому поверсі і у відборі, не менш сильний як Персональників. Часто вдало підключається в атаку. Влучно виконує штрафні і пенальті. Володіє справжнім духом переможця і яскраво вираженими лідерськими якостями. Комунікабельний, привітний чоловік.

Фото (c) uefa.com

Досягнення:
Чемпіон України 2001, 2003, 2004, 2007
Другий призер чемпіонату України 2002, 2005, 2006
Фіналіст Кубка України 2002
Володар Кубка України 2003, 2005, 2006, 2007
Володар Суперкубку 2004, 2006, 2007
Учасник чемпіонату світу 2006

Горан Гавранчич: "У" Динамо "збулася моя дитяча мрія"

Друга половина минулого тижня у Горана Гавранчича було розписано по годинах. У четвер вранці захисник прибув до Салонік, де, провівши переговори і пройшовши медобстеження, підписав контракт з ПАОКом. На наступний день він вийшов на перше тренування у складі своєї нової команди, а в суботу вже був у Києві.

- Залишилися невирішені питання з президентом "Динамо" Ігорем Суркісом, хотів попрощатися з друзями, забрати в Грецію найнеобхідніші речі, - розповідає Горан. - Так що справ накопичилося достатньо. З понеділка починаю щоденні тренування в ПАОК. Перший матч сподіваюся провести в наступну неділю. Ми граємо з аутсайдером, командою "Аполлон", а через тур приймаємо "Олімпіакос". Це буде не тільки цікавий, але і багато в чому визначальний для нас поєдинок.

- ПАОК орендував вас у "Динамо" на п'ять місяців. Які цілі ставить керівництво на фініші чемпіонату?

- Торік президентом клубу став відомий футболіст Теодоріс Загоракіс. Він розраховує створити в Салоніках сильну команду, в якій будуть як досвідчені легіонери, так і молоді місцеві виконавці. В останніх сезонах ПАОК стабільно посідав місце на підступах до першої трійки, виступав у Кубку УЄФА. Зараз відставання від лідерів досить велике, але, наскільки я розумію, у нас досить зручний календар, і є шанси піднятися вище (у чемпіонаті Греції після 19 турів ПАОК займає восьме місце. - Прим.авт.).

"З Україною їду з дуже добрими спогадами"

- Горан, підведіть короткий підсумок кар'єри в "Динамо".

- Начебто сім років для футболу - це багато, але для мене вони пролетіли якось непомітно. Постійно змінювалися тренери, будувалися нові команди. Зараз теж такий період. Були спади і вдалі відрізки ... Озираючись назад, можу сказати - це було дуже хороший час. Я навчився грати в футбол у Сербії, але справжнім гравцем став тільки завдяки "Динамо". Провів багато матчів у Лізі чемпіонів і здійснив мрію дитинства - потрапив у збірну своєї країни. Залишаю Україна з дуже добрими спогадами. Тут я подорослішав, навчився професійному ставленню до справи, став дисциплінованим, більш спокійним і стриманим. Раніше багато речей робив на емоціях, тепер вчинки більш зрілі і зважені.

- У січні 2001 року, підписуючи контракт з "Динамо", ви були повні амбіцій. Яка частина з задуманого збулася?

- Особисті бажання футболіста завжди впираються в можливості команди. У мене мрією дитинства і юності було виграти Лігу чемпіонів. Спочатку здавалося, що з "Динамо" зможу досягти цієї мети. Але потім почалися спади в грі, стали мінятися тренери ... З кожним роком наші результати в Суперлізі ставали все гірше і гірше. Був важкий період, пов'язаний із травмою. Незважаючи на всі труднощі, в кожному поєдинку хотів показати себе з кращого боку. Як гравець і професіонал своєї справи, як людина. Ні на хвилину не забував, що представляю в "Динамо" свою країну, і хотів залишити найкращі спогади. Сподіваюся, це змогли оцінити партнери по команді, журналісти, вболівальники. Нікому не дав приводів тримати на себе зло. Нехай кожен думає по-своєму, я можу сказати, що повністю віддавав себе грі і "Динамо". І в матчах, і на тренуваннях.

"З Михайличенко не все було гладко, але я його поважаю"

- Згадайте найвдаліший сезон.

- Відразу на думку спадає осінь 2004 року. "Динамо" не вистачило зовсім трохи для виходу з групи. Тоді мені надійшло багато пропозицій від серйозних клубів, та й сам відчував, що додав у грі. Тренером був Олексій Михайличенко. Часом наші стосунки складалися не надто гладко, але я його дуже поважаю. Він мені багато дав. З вдячністю згадую Валерія Лобановського. При ньому була закладена основа, яка давала результати ще кілька років.

- А який поєдинок вважаєте кращим в "Динамо"?

- Футбол швидкоплинний, в пам'яті прокручую останні зустрічі. Наприклад, "снігова" матч з "Шахтарем", в якому ми проявили характер, або Суперкубок. Приємно бути капітаном "Динамо", піднімати над головою трофей. Удвічі важливо, що поруч стояли молоді гравці, майбутнє клубу.

"Дуже шкода, що Юрій Сьомін не очолив" Динамо "раніше"

- Як оцінюєте перспективи Юрія Сьоміна?

- Чесно кажучи, я шкодую, що Сьомін не прийшов у "Динамо" раніше. Хотілося разом з ним попрацювати довше, ніж два тижні на зборі в Ізраїлі. У футболі часто буває така ситуація: коли тренер приїжджає з іншої країни, він користується великою довірою. Йому дадуть більше шансів показати себе, ніж місцевому фахівцеві. Можливо, в цьому й була проблема динамівських наставників. Особисто для мене найважчим було останнє півріччя. Все почалося з догляду Дем'яненко. Грали на нервах, критика з усіх боків, та ще й половина складу травмувалася. Думаю, керівники клубу зробили правильні висновки, і чорна осінь більше ніколи не повториться.

- Новий тренер узяв курс на омолодження, довіряє вихованцям динамівської школи. Кого з новачків ви можете виділити?

- На зборі в Ізраїлі приємно здивував Кравець. Додають Олійник, Дедечко, Романчук. Хороші шанси у Федоріва. У нього як для захисника дуже хороший характер. Він стриманий, жорсткий, без почуття страху. Дуже сподіваюся, що вже цього року лідером стане Мілош Нінкович. Хочу, щоб він продовжував сербські традиції в "Динамо". Тим більше всі передумови для цього є.

- Після поєдинку з "Реалом" восени 2005 року (2:2) ви були похмурішими хмари. Чи не вважаєте цей момент переломним у вашій кар'єрі в київському клубі?

- Почалася стагнація. Але вона була не тільки в мене, а у всієї команди. Дуже зачіпали слова, що "Гавранчич не хоче грати в" Динамо "," Горан втомився від футболу "і т.п. Такого ніколи не було і не буде, поки я - діючий футболіст. Можливо, не було такого азарту, як після переїзду до Києва. Складно зберегти емоції на п'ятий чи шостий рік виступів за один клуб. Зате підвищується майстерність та додається досвід. Задача тренера - розібратися і використовувати найкращі якості гравців.

"Перехід в новий клуб може дати імпульс моїй кар'єрі"

- Який головний мотив вашого відходу з "Динамо"?

- Бажання змінити обстановку. Мій контракт розрахований ще на два роки, і я міг би спокійно його відпрацьовувати. Якщо згадати ранні інтерв'ю, то рівень ПАОКа ніяк не відповідає моїм амбіціям. Але в Києві всі важливі рішення я приймав тільки після розмов з Ігорем Суркісом. Зараз ми прийшли до висновку, що новий клуб може дати імпульс моїй кар'єрі. Були й інші варіанти. Наприклад, "Црвена Звезда", також надходили дзвінки від клубів Італії та Німеччині, але вони переважно боролися за виживання. Коли президент запропонував ПАОК, я погодився. У Греції був усього два дні, і всі очікування поки виправдовуються. Там прекрасні вболівальники, дуже гарячі і віддані. Мене чудово зустріли, приділили величезну увагу. На особистий сайт прийшло стільки повідомлень, як за весь час виступів у "Динамо" (у цей момент Горан отримав SMS з поздоровленням від Ласло Боднара. - Прим.авт.) Шалено приємно!

- Юрій Сьомін вважає, що в "Динамо" на гравців і тренерів виявляється дуже серйозний тиск ...

- У Києві часто лають або критикують, але ніхто не аналізує гру. Футболісти не можуть це не помічати, пропускають через серце. Може, хтось образиться, але людей, які щиро підтримують команду, дуже мало. В одній газеті пишуть, що тому-то потрібно голову відрубати, а іншого в Дніпро кинути. Хіба це нормально? Де критика, прочитавши яку, гравець задумається і зробить висновки? Зараз я їду в Грецію, там, напевно, все буде по-іншому. Але мені б хотілося побажати одного - нехай уболівальники і журналісти більше підтримують футболістів.

- Ваш персональний сайт має сербську, англійську і російську мовні версії. Далі буде?

- Спочатку потрібно закріпитися в Греції. Якщо влітку складу з ПАОКом новий контракт, обов'язково зроблю грецький варіант. Це важливо, щоб місцеві вболівальники більше знали про гравців улюбленої команди.

- У Салоніки переїжджаєте разом з сім'єю?

- Так, інакше й бути не може. Побутовими питаннями ще не займався, всі думки про футбол. У Києві в перший час теж було складно, але потім одружився, народилися двоє дітей. Залишаючи Україну, залишаю тут частину серця. Але я професіонал, і моя кар'єра триває ...

посилання на http://www.ua-football.com/ukrainian/news/47aac056.html

Екс-гравець «Динамо» Горан Гавранчич закінчив футбольну кар’єру

 

Колишній захисник київського «Динамо» серб Горан Гавранчич, який провів в українському клубі сім років, вирішив повісити бутси на цвях. Гравець, якому лише 32 роки, пішов із професійного спорту через хронічну травму коліна.

Колишній захисник київського «Динамо» серб Горан Гавранчич, який провів в українському клубі сім років, вирішив повісити бутси на цвях. Гравець, якому лише 32 роки, пішов із професійного спорту через хронічну травму коліна. Про це Горан Гавранчич розповів в інтерв’ю газеті «Сегодня», яке було опубліковано у п’ятницю, 10 сентябя. «Здоров’я не дозволяє продовжувати. Вирішив не мучити себе. Більше не буду грати професійно — тільки з друзями, дітьми. Усе через проблеми з коліном. Все почалося ще чотири роки тому, коли я вперше оперувався у Києві», — розповів футболіст. За словами Горана Гавранчича після хірургічного втручання він довго і важко відновлювався. «Перейшов до «Партизана», все, здавалося, налагодилося. Але знову довелося лягти під ніж. А коли знову відновився і поїхав грати до Китаю, травма вкотре нагадала про себе. Я відчув, що вже просто не можу побігти», — уточнив він. Як зазначив гравець, якби він продовжив спортивну кар’єру, то міг би стати інвалідом. «Влітку поїздив по лікарях і всі погодилися: треба зав’язувати. І навіть півроку-рік взагалі не бігати і не грати у футбол. А там подивитися, потрібна ще одна операція чи ні. Але навантажувати коліно більше не можна — інакше можна стати інвалідом», — додав він. Горан Гавранчич перейшов до київського «Динамо» із сербського клубу «Чукарічки» у 2001 році. В українській команді він став одним із лідерів і навіть удостоївся звання кращого захисника чемпіонату сезону 2002/2003. Загалом Горан Гавранчич провів у Києві вісім років, зігравши за «Динамо» 136 матчів і забив 22 голи. Він також викликався до збірної Сербії і Чорногорії.

Посилання на http://news.dt.ua/SPORT/eks-gravets_dinamo_goran_gavranchich_zakinchiv_futbolnu_kareru-64775.html