«Шахтар» та криза жанру

У цьому сезоні «Шахтарю» залишилося провести лише одну єврокубкову гру, отже, уся увага Мірчі Луческу знову концентруватиметься на матчах чемпіонату та Кубку України.

Після домашньої поразки від «Порту» у 5-му турі групового турніру Ліги чемпіонів УЄФА донецький «Шахтар» втратив усі шанси на продовження своєї єврокубкової епопеї. А вже цієї неділі на підопічних Луческу очікує важке випробування у Львові, де в матчі 18-го туру Прем’єр-ліги вони зустрінуться з «Карпатами».

Дозволити собі чергову втрату очок гірники наразі не можуть, адже вона лише посилить кризові явища, наявність яких впадає в очі й без того. Найбільш яскраво — в обох матчах проти «Зеніту»...

Футбольною практикою доведено, що вічних команд не існує. Вважається, що 3-4 роки — це оптимальний строк для злету чергової футбольної зірки. Протриматися довше не вдається майже нікому. «Ювентус» та «Мілан», «Реал» та «Барселона», «Баварія» та «Аякс», «Челсі» та «Арсенал», «Динамо» Київ та «Спартак» Москва підтверджували це неодноразово. Якщо й існують винятки з правил, то це хіба що «Манчестер Юнайтед» сера Алекса Фергюсона.

Його приклад, напевне, ще довго надихатиме будь-якого амбіційного тренера. У тому числі й нинішнього наставника «Шахтаря» Мірчу Луческу. Проте Донецьк не Манчестер — останніми роками тут закладаються дещо інші футбольні традиції, тут поки панують інші концептуальні цінності. Ім’я їм — легіон.

Щоправда, цей вибір «Шахтаря» не був таким уже й вільним, скоріше навіть — вимушеним. Дбаючи про швидкий результат, тренер гірників не мав часу на вирощування команди-зірки, однак щедра клубна казна дозволяла йому її сформувати. Що Луческу й зробив, до речі, доволі оперативно та кваліфіковано.

Зробивши ставку на молодих бразильських талантів, «Шахтар» на якийсь період став найсильнішим в Україні, гучно заявив про себе і в Європі, вигравши Кубок УЄФА-2009 та діставшись чвертьфіналу Ліги чемпіонів-2011. Але час невблаганний, а термін зрілості команди — обмежений. Схоже, саме цей процес в’янення й обумовив останні негаразди помаранчево-чорних.

Аналогічні проблеми, напевне, інтуїтивно відчуває і Хосеп Гвардіола, чия «Барселона» ось-ось перетне небезпечний рубіж. Недарма він постійно перебуває в обережному, проте наполегливому пошуку. Перевіряє не лише нових і часто — молодих виконавців, але й самого себе. Міцні резерви та клас гравців «основи» дозволяють тренеру вповільнювати природне старіння «Барси», але на скільки вистачить цього еліксиру — не знає ніхто. Навіть він.

«Шахтар» у цьому плані — поки не лише не «МЮ», але й не «Барселона». У нього є своя клубна академія, але, судячи з практики Мірчі Луческу, вона не дає наставнику такої широти вибору, яку мають сер Алекс чи Пеп Гвардіола. Тому, якщо цикл цієї команди дійсно близький до точки неповернення, донеччанам доведеться думати про формування нового «Шахтаря».

Офіційний сайт УЄФА