Надихнуло на відвертість.

Прочитавши кілька блогів про відданість людей до Динамо, про те як люди все життя вболівають за наш клуб, сам неодноразово хотів хоча б прокоментувати широко з цього приводу, але ніяк не міг зібратись з думками.

Щойно прочитавши в черговий раз подібну розповідь, мене, як кажуть прорвало. Але я трохи по іншому викладу...

Вболівати почав за Динамо дуже давно, з років 10 (скоро вже буде 29) і ніколи не відвертався від команди, які б не були тяжкі часи. Вперше потрапив на стадіон у 1999 році на 1\4 ЛЧ з Реалом, до цих пір в пам'яті ті голи і той салют після матчу. На той час я вже був студентом і міг спокійно, не питаючи дозволу у батьків, кудись поїхати. Проблема була лише у фінансах. В гуртожитку я себе зарекомендував як крепкий вболівальник, до мене багато людей приходили питати про результати матчів, спитати про якесь футбольне питання із кроссворда і тд. Деякі "остроумні" почали підшучувати з мне, мовляв, шо я не одружусь до тих пір, поки моя майбутня дружина не знатиме на пам'ять стартовий склад Динамо Київ. Хтось один таку дурницю придумав, а інші підхопили...

Час йшов, технікум я закінчив у 2002 році. До цих пір не одружився. Любов була, але вона не знала стартового складу Динамо (це зараз я про це згадав), хоча я сам такої мети не мав. І от, майже рік тому (в лютому) я познайомився з однією дівчиною... І шо ви думаєте, вона не те що може назвати стартовий склад Динамо, вона ще більш за мене знає і другий склад:) Крім того, вона, так як і я, не переварює срну, кучера, луческу і весь шахтар, в інших чемпіонатах наші смаки співпадають, окрім іспанського. Вже не один матч відвідали разом, були в Дніпропетровську, Кривому Розі, Києві на матчах. Це при тому, шо вона живе в Кривому Розі (поки) а я в Житомирській області, Я можу з нею говорити про футбол так, наче з якимось товаришом, який класно розуміється в цьому. Схоже, той жартівник (навіть не пам'ятаю хто саме таке придумав) був правий...

От вам і футбол! :) Дякую за увагу!