До побачення, Європа! Ми ще повернемось...

Дуже шкода, що "Динамо" припинило свою боротьбу в Європі у цьому сезоні.

Сказати, що команда займає те місце на яке заслуговує якось язик не повертається, але для того щоб рухатись вперед, а не топтатись на місці, це зробити просто необхідно, і в першу чергу самим футболістам.

Виліт від "Рубіна" в кваліфікації Ліги Чемпіонів - шок, але якщо провести паралелі виступу цих двох команд у Лізі європи - закономірність.

Звичайно логічним буде запитання, чи могла команда з таким потенціалом виступити краще? Я думаю, що могла, якби не відпустили Єрьоменка, бо, як показала практика, достойної заміни йому не знайшлось, а наїї придбання часу не залишалося. Алієв ніколи і не був гарним розпасовщиком (да і штрафні бити перестав ), а Гармаш іще не доріс. Але для Сьоміна, як тренера це виправданням бути не може. А не відпусти його просто не могли, тому що можливості Суркісів зараз не безмежні, нажаль.

Особисто я належу до тих уболівальників, які негативно віднеслись до, так званого, другого пришестя Юрія Павловича. І його футбольна філософія мені не симпатична. Але я вірю у команду і вірити буду завжди. Я вже втомився слухати різних роду критиків, хочеться виразити свою підтримку на адресу футболістів. Хлопці, трошки відпочиньте і знову в бій. Справжній чемпіон не той, хто завжди і скрізь перемагає, а той хто знаходить у собі сили піднятися і продовжувати бій навіть після нокауту.

Вішати усіх собак на Сьоміна я б не став. Винні у тому, що сталося усі: від Суркіса до Хачеріді і закінчуючи уболівальниками, які не можуть кожен матч заповнити стадіон, а ті хто приходять не завжди забазбечують належну підтримку. Потрібно просто все проаналізувати і не побоятись зробити належні висновки.

Ми у Вас віримо, ви завжди у наших серцях!