Решил на досуге немного изучить вопрос - как связаны между собой результаты лучших клубов Европы в национальных первенствах и Лиге Чемпионов. Рассматривал результаты команд, прошедших в ¼ финала Лиги Чемпионов и далее, начиная с сезона 2000-01 - с того времени формат соревнований мало менялся, да и сам выход в восьмерку лучших команд Лиги Чемпинонв можно считать хорошим результатом для большинства клубов в Европе.
Под улучшением результата понимается подъем в турнирной таблице(хотя бы на одну позицию), под ухудшением - спуск хотя бы на одну позицию, под максимальным результатом - победа в национальном первенстве. Из статистики исключены результаты ЦСКА Москва (один раз были в ¼ финала) - из-за того, что это единственная команда, представлявшая чемпионат, игравшийся по системе весна-осень, и результаты в нем сложно «увязать» по времени с игрой в ¼ финала в марте, а также «Ювентуса» - в том сезоне, когда их перевели в низшую лигу.Среди победителей ЛЧ за последние 11 лет ( с сезона 2000-01 по 2010-11) статистика такова:
В сезоне, в котором был показан максимальный результат в ЛЧ, результат в национальном первенстве не изменился у 54%, улучшился - у 18%, ухудшился - у 27%.
Максимальный результат(1-е место) - у 63% команд.
В следующем за триумфальным сезоном, результат у победителей ЛЧ не изменился у 20%, улучшился - у 30%, ухудшился - у 50%. Максимальный результат(1-е место) - у 40% команд.
У финалистов ЛЧ в сезоне, в котором они достигли финала, результат в национальном первенстве не изменился у 36%, улучшился - у 27%, ухудшился - у 36%. Максимальный результат(1-е место) - у 36% команд.
В последующем сезоне у финалистов показатели таковы -результат не изменился у 20%, улучшился - у 20%, ухудшился у 60%. Максимальный результат показали 10% финалистов.
Среди полуфиналистов ЛЧ в год успеха в национальном первенстве результат, по сравненю с прошлым сезоном, не изменился у 18%, улучшился - у 41%, ухудшился - у 41% команд. Максимальный результат (чемпионство) - у 27% команд. В последующем сезоне показатели полуфиналистов такие - не изменился результат у 20% команд, улучшился результат - у 35%, ухудшился - у 45%. Максимальный результат показали 40% команд.
Среди четвертьфиналистов ЛЧ - результаты такие - в сезоне успеха результат не изменился у 26% команд, улучшился - у 24%, ухудшился - у 50%. Максимальный результат показали 31% команд. В последующем сезоне результат не изменился у 27% команд, улучшился - у 27% команд, ухудшился - у 46% команд. Максимальный результат показали 41% команд.
Какие выводы можно сделать?
В принципе, эти выводы логичны - решающие стадии Лиги Чемпионов по времени совпадают с аналогичными в национальных чемпионатах, и, если команда демонстрирует качественный футбол на фоне высокой функциональной готовности в это время - это спосбствует успеху в обеих турнирах. Получается, что именно двухгодичный цикл подготовки команды (попадание в Лигу Чемпионов в первом сезоне, успешное выступление в Лиге и в национальном первенстве во втором сезоне) - оптимален.
Третий же сезон получается неоднозначным - в среднем у половины успешных команд происходит спад, лишь порядка 20..27 % могут сохранить результат. Тем не менее, около 40% команд в следующем за двухгодичным циклом сезоне показывают максимальный результат в национальном первенстве.
Еще один факт - если рассмотреть три сезона - то среди победителей Лиги Чемпионов, только 30 % смогли сохранить или улучшить свои показатели в национальном первенстве на протяжении 3 сезонов подряд - предшествующего успеху в ЛЧ, сопутствующего, и следующего за успешным в ЛЧ. Среди финалистов такие показатели - у 10% команд(1 за 10 лет), среди полуфиналистов - 25%(5 из 20 команд), среди четвертьфиналистов - 21%. То есть, даже топ-командам сложно одновременно демонстрировать высокие результаты в еврокубках и национальном первенстве на протяжении длительного периода.
Мне эти цифры очень напомнили показатели «Динамо» в 1974..75(и спад в 76-м), 1980..81(второе место в 82м), 1985..86(и спад в 87м), 98..99 - и опять спад. Да, в Украине «Динамо» властвовало безраздельно, но в Союзе конкуренция была выше. Неоднократно критики Валерия Васильевича и его модели заявляли - мол, «да с кадровыми ресурсами «Динамо» должно было показывать более высокие результаты». Но, как мы видим - и сейчас среди лучших команд Европы статистика схожа, даже учитывая синхронность сезонов национальных первенств и еврокубков, играющихся по системе «осень-весна», широкий выбор игроков, современные средства восстановления. Хотя, стоит отметить, что и нагрузка на игроков топ-клубов, тоже возросла, по сравнению с 70-80-ми годами, как в силу увеличения числа игр, так и в силу повышения физической нагрузки в отдельных матчах, в первую очередь за счет более высокой средней скорости и числа ТТД.
2 роки - пік,
1 рік - накат,
2 роки - провал, під час якого йде пебудова і народження нової команди,
далі цикл повторюється.
До сих пір я був упевнений, що то специфіка В. Лобановського, а у інших той цикл не обов'язковий. І хоча можливо хтось міг би протриматись на піку довше, ваш аналіз показує о'бєктивний характер циклічності виступів команди. Ще ціне в аналізі те, що він знову ж обгрунтовує одну особливість, на яку я неодноразово вказував:
те що В. Лобановський не зміг виграти Кубок Чемпіонів, пояснюється саме циклічністю, а також способом проведенням чемпіонату СРСР за системою весна -осінь. Так для завоювання чемпіонства потрібен був рік, а для старту в КЧ витрачався ще рік (пропадали 2 пікових роки), тож до фіналу ДК міг добратися лише на 3-й рік, коли починався очевидний спад і команда трималась на накаті. Сюди можна додати ще непереборні на той час обставини пізньої осені та ранньої весни. Так Кубок Кубків 1975 команда виграла як фіналіст 1973(!) року. Присутня явна асинхронність системи розіграшу єврокубків та циклічності виступів у команди, тому ДК вигравав, перебуваючи на піку форми, саме Кубок Кубків, а не Кубок Чемпіонів, хоча й за таких умов двічі зумів добратися до півфіналу КЧ. Третього півфіналу Метр досяг вже за нової системи розіграшу чемпіонату, проти якої до речі бурхливо виступали донецькі друзі, вимагаючи перевести розіграш ЧУ на російський манер. Щоб ми тепер робили, якби їх послухали, коли сьогодні Росія переходить на європейську систему? Залишається лише гадати чого б досяг В Лобановський, як би він виступав у єврокубках з тим могутнім Динамо при розіграшу чемпіонату осінь-весна, проти якої категорично виступала тодішя футбольна влада з Москви.
Подібні дослідження цікаві окрім широкого загалу вболівальників, ще й для тих, хто відбиває атаки деяких існуючих до сих пір "доброжєлатєлєй", що намагаються довести посередність В.Лобановського як тренера на основі факту, що Метр не виграв КЧ, а може й для тих хто хоче планувати тренувальний процес, хто заглядає в перспективу намагаючись поставити гру команди і спланувати піки форми.
Дякую за блог.
учетная запись этого пользователя была удалена
В. Лобановський першим почав ставити футбол, прогнозування піків форми, колективну і індивідуальну підготовку команди, вивчення перспектив розвитку гри, способи досягнення результату тощо, на наукову основу, першим ввів в команду наукову групу. І коли команда бувало не бігла, була важкою, можна з гарантією було сказати що скоро вона "полетить", це пам'ятає навіть нинішнє покоління вболівальників, бо спотерігало за важким подоланням відбіркових матчів до ЛЧ, а потім за чудесним перетворенням в потужну команду в груповому турнірі. І в основі лежала завжди не просто віра, а й обгрунтована переконаність правильності вибраних методів підготовки. У 1976 молодий В. Лобановський отримав урок, що не можна некритично підходити до своєї методики. Тоді перевтомлених футболістів В.Лобановський у відриві від чемпіонату вперто продовжував перевантажувати згідно своєї системи, а система дала збій, команда не "полетіла", люди наїлися футболу, то ж конфлікти були лише наслідком. Урок В.Лобановський засвоїв, зробив корективи і ще не раз команда радувала всвоїми перемогами.
А ось нині я був шокований коли прочитав, що Газзаєв відправив подалі Базилевича разом з науковою групою, бо за його ж словами всю підготовку розробляє і планує сам, тому і ледь "повзали" динамівці весь 2010 рік не маючи сил переграти навіть Шериф. А от тренування Сьміна динамівцям дуже подобаються, прийшли побуцали в мяч і рзійшлися. Такого фізично сабкого Динамо як останні 3 роки, особливо в нинішньому 2011, я просто не пам'ятаю. Перевантажене Динамо 1976 року в чвертьфіналі на виході із зими обіграло Сент-Етьєн 2-0 і лише в додатковий час поступилося у повторному матчі, змучене Динамо взяло бронзу Олімпіади, так то ж була нижня точка падіння, а що може завоювати Динамо у нинішньому його стані, що лідирує в чемпіонаті? Повторюсь: коли Динамо у В.Лобановського перебувало на спаді, ми залізно зали, що воно воскресне як птах Фенікс і почне всіх громити. Дивлячись на нинішню сьомінську підготовку, я ні в чому не впевнений і можу покладатися лише на традиційне російське "авось", яке іноді може вистрілити.
2 роки - пік,
1 рік - накат,
2 роки - провал, під час якого йде пебудова і народження нової команди,
далі цикл повторюється.
До сих пір я був упевнений, що то специфіка В. Лобановського, а у інших той цикл не обов'язковий. І хоча можливо хтось міг би протриматись на піку довше, ваш аналіз показує о'бєктивний характер циклічності виступів команди. Ще ціне в аналізі те, що він знову ж обгрунтовує одну особливість, на яку я неодноразово вказував:
те що В. Лобановський не зміг виграти Кубок Чемпіонів, пояснюється саме циклічністю, а також способом проведенням чемпіонату СРСР за системою весна -осінь. Так для завоювання чемпіонства потрібен був рік, а для старту в КЧ витрачався ще рік (пропадали 2 пікових роки), тож до фіналу ДК міг добратися лише на 3-й рік, коли починався очевидний спад і команда трималась на накаті. Сюди можна додати ще непереборні на той час обставини пізньої осені та ранньої весни. Так Кубок Кубків 1975 команда виграла як фіналіст 1973(!) року. Присутня явна асинхронність системи розіграшу єврокубків та циклічності виступів у команди, тому ДК вигравав, перебуваючи на піку форми, саме Кубок Кубків, а не Кубок Чемпіонів, хоча й за таких умов двічі зумів добратися до півфіналу КЧ. Третього півфіналу Метр досяг вже за нової системи розіграшу чемпіонату, проти якої до речі бурхливо виступали донецькі друзі, вимагаючи перевести розіграш ЧУ на російський манер. Щоб ми тепер робили, якби їх послухали, коли сьогодні Росія переходить на європейську систему? Залишається лише гадати чого б досяг В Лобановський, як би він виступав у єврокубках з тим могутнім Динамо при розіграшу чемпіонату осінь-весна, проти якої категорично виступала тодішя футбольна влада з Москви.
Подібні дослідження цікаві окрім широкого загалу вболівальників, ще й для тих, хто відбиває атаки деяких існуючих до сих пір "доброжєлатєлєй", що намагаються довести посередність В.Лобановського як тренера на основі факту, що Метр не виграв КЧ, а може й для тих хто хоче планувати тренувальний процес, хто заглядає в перспективу намагаючись поставити гру команди і спланувати піки форми.
Дякую за блог.
Знов залишається лише гадати чого міг би досягти В.Лобановський зі збірною, якби його не звільняли при першій же нагоді, а дали попрацювати, як Гельмуту Шьону у Німеччині, років двадцять-двадцять п'ять підряд.
учетная запись этого пользователя была удалена
Неудивительно , что и у Динамо были спады после блестящих сезонов . Вон даже у целых чемпионатов бывают - то подъемы , то спады . Помните , был на первых ролях чемпионат Италии ? Потом Испании , сейчас Англии . Похоже , скоро испанский потеснит снова английский . И конечно же силу клубов привязывали к выступлениям в ЛЧ . Только это уже вопрос совсем из другой оперы...
Что же касается силы чемпионатов - тут сложно оценить только по результатам в ЛЧ - ведь топ чемпионаты (Италия, Испания, Англия) получают по 4 места в ЛЧ, что, безусловно повышает шансы их представителй на проход в стадию плей-офф. Насколько справедлива такая система распределения мест - вопрос отдельный. Ведь не так давно максимум, который имели все страны в ЛЧ, был - 2 команды(это я еще не вспоминаю Кубок Чемпионов).,