Про сльози Хачеріді і граблі "Динамо"

"Нам не потрібні сльози Хачеріді", -  сказав в інтерв'ю Ігор Суркіс коментуючи поведінку центрбека своєї команди. І сказав, що на гравця накладуть рекордний штраф, і, що є надія, що він виправився.

Президент "Динамо" взагалі звик довіряти люди. От тільки довіра  часто набуває вигляду грабель. От скільки вже їх було за останні років 10:

1.Йожеф Сабо як провідний селекціонер київського "Динамо" з його багаторічною "плідною" трансферною політикою (Ірімія, Нанні, Аллесандру, Майкл, Герасим'юк та ін.)

2.Родріго з його агресією, яка явно не сприяла командному духу, і який при цьому (sic!!!) був капітаном "Динамо"

3.Олександр Алієв з його капризністю і неврівноваженістю, якого умудрилися продати і за рік повернути в клуб

4. Валерій Газзаєв з його постійними відставками, які чомусь вперто не приймалися президентом клубу 

5. Артем Мілевський з його загулами і битими "Мазераті", що перетворює поняття "спортивна дисципліна" в інтерпретації "Динамо" в пародію

6.Трансферна політика, коли гравці, якими цікавляться топ-клуби, маринуються в складі, доки стають нікому не потрібними і йдуть з "Динамо" за копійки (Гавранчич, Шацких, Белькевич, Головко, Ващук та ін.)

7. І т.п.

І видається, що Женя Хачеріді - це нові граблі киян. Важко повірити, що він таки зміниться, і почне прогресувати, а штраф стане чудодійним засобом.

Питання просто в одном: коли Хачеріді знову зірветься і "виправдає" довіру президента клубу?

Адже граблі то така штука, до якої звикають. Принаймні у випадку київського "Динамо"...