Перший матч Динамо на оновленому стадіоні викликав неймовірний ажіотаж, на столичне дербі зібралось подивитись 52 тисячі глядачів. Керівництво клубу нарешті взялось за голову і почало рекламувати футбол у місті. Дешеві квитки, розповсюдження їх через універи та школи, агресивна реклама на вулицях і оновлений зручний стадіон зробили свою справу.
Кількість бажаючих потрапити на сектори ультрас теж збільшувалась з неімовірною швидкістю за міжсезоння, правда ці всі бажаючі трохи не тої вагової і вікової категорії, яку хотілось би бачити на секторах, але будем сподіватись, що ще виростуть і наберуться розуму. Перед матчем було надруковано майже півтисячі додаткових абонементів на фанатські сектори, і їх розмели як гарячі пиріжки, не зважаючи на те, що абонемент коштує стільки ж, скільки і 5 квитків (саме стільки домашніх матчів залишилось до кінця чемпіонату).
Вже кілька років кияни не організовували проходів власним містом, тож було вирішено згадати старі добрі часи. Марш до стадіону розпочався з заряду "Свободу честным, свободу Павличенко!", так само звучав і перший заряд фанатів Динамо на стадіоні і саме цей напис був на текстовці, яку несли в голові димової завіси. Наступне засідання у справі Сергія і його батька намічено на 13 березня. Всю дорогу від парку Шевченка до стадіону над фанатами біло-синіх диміла піротехніка. Марш поступово з вузенької вулички перейшов на широкий проспект, перекривши проїзд на вулицях біля стадіону.
Сам стадіон викликав двоякі почуття, з одного боку це сучасна арена з нормальним дахом і всіма видами плюшок, а з іншого - кут огляду як був нікудишнім, так і залишився. Акустика як була нульовою, так і не стала хоч трішки кращою. Кількість людей на фанатських секторах була явно більшою за кількість сидячих місць, і це створювали певні незручності. Споукмен старався як міг, але верх сектора був не надто активним, хоча час від часу до зарядів підключався весь стадіон. З візуального перформансу слід відзначити двуручники, які були намальовані за зимову перерву, а також піротехніку, яка ці розтяжки підсвічувала. Вперше за останні роки команда повним складом підійшла до секторів подякувати за підтримку, що не може не радувати...
Про фанатів Арсеналу важко щось писати, адже з протилежної половини поля їх не було чутно і з такої відстані практично не було видно. Використовували прапори в кольорах клубу і кілька розтяжок з портретами футболістів.
ultras.org.ua
Если Вы имели ввиду не то что я подумал, а парней из львовских Карпат, то у нас с ними давняя дружба. Мы всегда поддерживаем друг друга. Посещения матчей дружественных клубов(для нас Днепр, Карпаты, Жальгирис) стали уже традицией!
Очень хочу хоть раз попасть на фанатский сектор!!!!!!!!!!!!!
учетная запись этого пользователя была удалена
Если Вы имели ввиду не то что я подумал, а парней из львовских Карпат, то у нас с ними давняя дружба. Мы всегда поддерживаем друг друга. Посещения матчей дружественных клубов(для нас Днепр, Карпаты, Жальгирис) стали уже традицией!
Вы сами выложили первое фото, на котором прекрасно видно, простите, стадо, прущее на пролом по пихтовым кустикам. Кстати, в реале все выглядело еще мрачнее...
Эх, не зря мудрые люди говорят - свинья везде грязь найдет, и в фотоотчете о хорошем марше увидит сломанный кустик.
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
))))
В этом матче вызывали только гордость и показывали реальный пример остальным ультрас в плане оснащения и самое главное культуры боления.
Умнички, так держать!!!
учетная запись этого пользователя была удалена